Отримавши дуже гарні враження після відвідування Чернівецького обласного державного музею народної архітектури та побуту я просто не міг не відвідати подібний музей перебуваючи у Львові.

        Будучи у славетному місті Лева у справах, здогадайтесь яких  (фото) )))

Центральний державний історичний архів України, м. Львів

Центральний державний історичний архів України, м. Львів

 вирішив відвідати Музей народної архітектури та побуту, який ще називають Шевченківський гай.

       Як на мене це дуже гарне місце і його варто відвідати будь кому хто цікавиться історією своїх предків. Такі музеї дають можливість перенестись у минуле і побачити побут пращурів. Можете відвідати офіційний сайт музею.

 Музей народної архітектури та побуту

             Перед входом у музей Вас привітає Тарас Григорович Шевченко.

Пам'ятник Шевченку у музеї народної архітектури та побути у м.Львів

        Квиток коштує символічних 15 грн.

Квиток

     Музей на перший погляд в значно кращому стані ніж Чернівецький і судячи по об’єктах що будуються, які трапляються на території, він активно розвивається.

DSC01684

DSC01657

    Музей поділений на зони, кожна з яких відтворює певний куточок України: Бойківщина, Лемківщина, Гуцульщина, Волинь, Поділля, Полісся, Буковина, Покуття, Закарпаття і Львівщина. Правда, на моє розчарування, Поділля, яке мене цікавило найбільше, практично не представлене, під нього тільки виділена зона, але надіюсь що до наступного мого приїзду у цей музей цю прогалину заповнять.

DSC01644

       В регіоні Бойківщини ми з товаришем із ГО “Твереза Галичина” Зеновієм Станішевським зайшли у чергову хату, де зустріли на диво привітну господарку (працівницю музею, що доглядає за цією хатою) порозпитували її за хату, розговорились і вона запропонувала нам пофотографувати нас у національних костюмах, ми пропозицію з радістю прийняли і влаштували цілу фотосесію. На жаль, я не запам’ятав імені господині, але в мене залишилось її фото і дуже приємні спогади.

DSC01579

DSC01574

DSC01573

     Окрема тема – це коти в музеї, їх дуже багато. Я звернув на це увагу однієї з працівниць музею, на що вона мені пояснила, що це їхні “сторожі”. Дахи або як їх називають – стріхи майже усіх хат із соломи, і що б їх не поїли гризуни в хатах і живуть вусаті вартові.

DSC01560

         В регіоні музею що представляє Буковину, ми зустріли жінку, яка показала, як робили нитку із конопель. Згадав свою бабусю Броніславу Людвіговну (Нівінську) Долецьку, яка якось згадувала: “Як би зараз не жалілись на життя, а воно все ж набагато краще ніж у моїй юності (вона 1928 р.н.). Раніше щоб змайструвати якусь одежину спочатку потрібно було посадити коноплі, потім їх вимочити, потім вибити, далі вичесати, потім спрясти нитку, з якої зробити тканину, яку окремо фарбували, а вже потім можна було пошити спідницю. А зараз – пішов у магазин і вибрав яка тобі подобається. Да і пенсію додому приносять, яка б вона не була, але у її батьків і такої взагалі не було.”

DSC01649

        На території є Козацька Слобода, де пригощають кулішем (на жаль для мене з м’ясом), борщем, канапками та традиційними українськими солодощами, що мені було особливо приємно, в ній немає отруйних (алкогольних) виробів, а борщ не зіпсований м’ясом і дуже смачний. Наступного разу хочу відвідати музей із сім’єю, думаю дітям буде цікаво поринути у світ бувальщини.

DSC01581

DSC01583

DSC01580

               Особливою окрасою та гордістю Музею є його храми. В Музеї їх налічеється аж сім.

DSC01687

DSC01673

DSC01609

DSC01588

DSC01600

     В планах, як тільки потепліє, відвідати подібний музей у Києві. Є ідея організувати туди екскурсійну поїздку з Вінниці від центру вивчення генеалогії “Пращур”, де по дорозі в автобусі провести “генеалогічний вечір”, тобто після лекції “з чого почати дослідження родоводу” можна буде поспілкуватись на теми вивчення історії сімей і задати всі питання, які вас цікавитимуть, тож слідкуйте за нашими оголошеннями. Я вже бачу яка це буде неймовірна подорож..!

       Ще фото із хатами та побутом в середині хат.DSC01640

DSC01619

DSC01616

DSC01536

DSC01516

DSC01506

DSC01501

DSC01499

DSC01497

DSC01489

DSC01487

DSC01467

DSC01460

DSC01645

      Поринув я з головою у минуле і не помітив як провів у музеї 4 години, але потрібно було вже йти далі по справах і я мусив з сумом рухатись до виходу. Не йдіть сюди на одну годину, сюди краще йти на весь день!

Віктор Долецький ©


Комментарии:

Напишіть відгук

Ваша пошт@ не публікуватиметься. Обов’язкові поля позначені *

*
*
Website

Это не спам.
сделано dimoning.ru