Для чого потрібно знати свій родовід? Чи важливо, до якого покоління вивчати родинне дерево? Що дає людині знання своїх предків? Ці та інші запитання ми задали Правлячому єпископу Кам’янець-Подільської Дієцезії Римсько-Католицької Церкви в Україні Леону Дубравському.  Читайте інтерв’ю нижче!

Єпископ Леон Дубравський Фото: Ольга Комарова

Єпископ Леон Дубравський Фото: Ольга Комарова


– Чому важливо вивчати свій родовід?

 
– Сама біблія нас підштовхує на те, що потрібно вивчати свій родовід. В тих родинах, в яких більш-менш знають свій родовід, навіть відносини інші будуються між ними, вони бачать по-іншому. А тим, кому “все рівно” – так їм і живеться… Тим паче, ми християни, котрі сповідуєм Ісуса Христа – а Ісус Христос мав свій родовід. Кажуть, цар Давид з його родоводу є. І тому ми, котрі знаєм свій родовід, нам навіть легше тоді і спілкуватись між собою, домовлятись. Напевно, тоді не буде міжусобиць. Тоді люди зможуть зрозуміти, що вони походять від одного отця Адама і матері Єви, вони є у всіх. Ми є брати і сестри в цьому. І тому, чому нам ворогувати? Між собою можна жити мирно, чому нам сваритись?.. Тут можна з різних аспектів, з різних сторін дивитися… Коли, часом, люди збираються і вони між собою розмовляють, то такий брат, то така сестра, то в такому поколінні… Ті там живуть, там були… Люди, може були не настільки грамотні, як сьогодні, але вони про це розмовляли між собо. Я це пам`ятаю, що вони розповідали про свої коріння… Так само, коли хтось помирав з родичів, старалися не дивлячись на відстань їхати на похорон. Як кажуть, нас завжди щось пов`язує. І цей родовід зв`язує нас, ніби, ланцюжком, ми всі в якийсь спосіб пов`язані. Це дуже добре, коли наступні покоління будуть приходити, дивитись, це вчити. Це навіть пов’язане, в деякій мірі, з вихованням нового покоління, навчанням його, що потрібно цінувати історію, потрібно цінувати те, що було таке надбання. Хтось стільки приклав сил до цього всього, це зробив, щоб його не нищити, так як радянська влада хотіла все знищити і щоб ніхто ні про кого нічого не знав. І сьогодні можна таку політику в світі трошки зауважити – щоб не було національності, не було нічого, все знищити, щоб не було чоловіка, не було жінки – батько1, батько2 чи як там називають їх. Оце не нормально. І тому ми повинні все будувати на фундаменті. Ісус Христос каже, якщо добрий фундамент закладений – то будинок буде стояти, його ніхто не розвалить. І ось основою цієї фундації є наша віра, наша біблія, наша любов до ближнього. І на цьому фундуванні ми мусимо будувати суспільство і виховувати своє покоління. А якщо ми так знищимо це – то буде нам трошечки важко, тому ми бачимо такі непорозуміння між людьми з приводу того. А коли думаєш: “в мене є сестра, в мене є брат”, – вже якось інакше відносишся до цього. Господь завжди хоче нас провадити до якоїсь єдності, до порозуміння. Він сам каже – щоб всі були одне – ти в мені, а я в тобі, щоб світ увірував, що ти мене післав. Так Ісус Христос молився.


– А от якщо молитись за своїх предків – чи відпускаються їм гріхи, якщо знати їх і молитися за них?

– Так. Якщо, наприклад, людина, яка терпить в чистилищі – для неї можна вимолити і випросити через наші молитви, через нашу жертовність, через наше терпіння можна і тоді, ця душа в якийсь сосіб виходить з того чистилища і вже йде до неба, то вона тоді дуже допомагає нам. Я знаю такий приклад, я вчився в Ризі і в нас був Вікарій, він завжди за покуту (епітімію) задавав молитись за померлих. Завжди, коли йдемо до сповіді, завжди кажемо браття чи сестри, молись за померлих. Це була така чудова-чудова поміч. Вони потім, коли звільняються, навіть, в якійсь мірі, хочуть подякувати цій живій людині котора за їх пожертвувала. Це дуже добре. Потрібно молитись.

– Тобто для того й треба вивчати, щоб знати?

– Так, це все пов’язано. Бачте, навіть ця молитва нас спонукає до того, що ми повинні вивчати свій родовід.

– Щоби знати хоча би за кого молитись.

– Так

– А чи є якесь обмеження по поколінням, бо я десь чув, що треба до сьомого покоління знати свій родовід і молитись.  Чи то не має значення?

– Ну, то так кажуть, що до сьомого чи десь до четвертого покоління, але дивіться, це важливо, напевно, для книги, для того, як будуть записувати. А покоління з покоління можна молитись, потрібно молитись. Не можемо прив`язуватись, що там 12 поколінь, яких колись було Ізраїля. Це більше було для того, щоб в такий спосіб пов’язати їх, щоб люди більш в тому орієнтувались. Так як все впідряд написати важко.

Дякую!

Віктор Долецький

Інтерв’ю інших представників релігійних конфесій читайте в статті: Для чого вивчати родовід з точки зору різних релігій: інтерв’ю представників різних конфесій

 P.S.Logo-prashhur-5

  Статтю підготовлено спеціально для Пращур.укрЯкщо Ви зацікавлені в дослідженні своїх сімейних коренів, хочете створити генеалогічне дерево, знайти документи про походження для Карти Поляка – звертайтеся до нас. Ми допоможемо!

Залишити відповідь

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься.

*
*