Якщо ви шукаєте документи для підтвердження польського походження для карти поляка – ця стаття саме те, що вам потрібно. Ви розберетесь у тому, з чого варто починати пошуки у архіві, в яких документах потрібно шукати згадку “поляк”, практичні поради та ньюанси, які виникають при самостійному пошуку. Читайте матеріал лекції Віктора Долецького – директора Центру вивчення генеалогії “Пращур”.

 

DSC01921

 

Перші кроки, які необхідно здійснити, для того, щоб зібрати документи на карту поляка

1. Розпитати, що знають батьки. Тобто спитати в батьків, чи був хтось з предків поляком справді, чи, можливо, є легенди, чутки. Якшо вам батьки чи дідусі, бабусі говорять – ні, таких не було, навіть якщо у вас прізвище польське – швидше за все, того таки не було. Але бувають винятки.

2. Розпитати старших представників роду – дідусів, бабусь. Можливо, їх немає в живих, можна розпитати двоюрідних дідусів, бабусь “а чи були поляки?”.

3. Подивитись сімейні архіви. Буває таке, що до мене людина приходть, каже: знайдіть мені документи про те, що в мене предки – поляки. Я кажу: у вас є якісь документи? Каже – є. Приносять свідоцтва – а в них чорним по білому записано – що дідусь чи бабуся поляк.  Я кажу – чому ж ви до мене прийшли, у вас уже є документ, який підтверджує національність. Тобто уважно передивіться те, що у вас уже є дома. У ваших дідусів, бабусь. Можливо, у вас дома уже є документ, який підтверджує, що ваші бабуся або дідусь, або ж і прадідусь і прабабуся є поляки. Для того, щоб отримати карту поляка потрібно щоб або мама або тато були поляками, або один з чотирьох дідусів або бабусь або ж обоє з однієї гілки – і прадід і прабабуся. Тільки в такому випадку ви маєте право на карту поляка. Якщо у вас прапрадідусь поляк і навіть якщо ви знайшли про це документ, цього не достатньо для отримання карти поляка.  

Що потрібно знати перед тим, як рухатись в архів?

Я зараз розкажу, як можна це самому зробити, але якщо захочете – можна звертатись до нас і ми ці кроки зробим за вас.

1. Потрібно знати: Де проживали ваші предки? Відповідь на це запитання потрібно знати в будь-якому випдку – будете звертатись самостійно чи звертатиметесь до нас.  Не знаючи локацію –  де народився ваш дід з польським корінням – шукати інформацію в архівах не можливо.  В архівах вся інформація зберігається за географічним принципом. Тому ключовий момент – це де проживали Ваші предки?

2. Коли народжувались їхні діти?

3. Коли брали шлюб?

4. Чи були репресовані серед ваших предків? (теж дуже важливий момент).

5. Чи служили у військах (у радянських чи у польських)?

 

Джерела, де може бути написано, що ваш предок – поляк

 
Є особливості для людей, предки яких народились на західній Україні. Ми про ці особливості поки що не говоримо. Хто захоче – ми потім поясним. Зараз ми поговоримо для людей, предки яких  жили на території Центральної України. Тобто тих, які на момент 1917 року вже входили в Радянський Союз. Ми не говоримо про територію по річці Збруч, яка увійшла до Радянського Союзу після 1939 року. Отже, основні джерела – це актові книги громадського стану (народження, шлюб, смерть, розлучення). Ці актові книги, якщо пройшло 75 років, зберігаються в державних обласних архівах.  Або ж в Центральному державному архіві Києва або Львова. Якщо ж цим документам не виповнилось 75 років, то вони зберігаються в РАЦСах того району, в якому відбувся цей факт. Наприклад, якщо ваші дідусь або бабуся народились в Козятинському райноні, то треба звертатись в Козятинський РАЦС. Ми можемо допомогти з цими документами, але тільки по дорученню, або ж порекомендувати вам, як особисто звернутись.  Можна, наприклад, не їхати у Козятинський РАЦС, а, наприклад, звернутись у Вінницький, через Вінницький РАСЦ. Це трішки довше, ніж поїхати особисто, але, тим не менше, така можливість є.
 
Слідчі справи про репресованих.  Якщо діда або прадіда реперсували – можна підняти слідчу справу про репресованого – вона зберігається в архівах, зазвичай, будь то в обласних чи в СБУ архівах чи МВД. І там, зазвичай є вказана національність.
 
Погосподарські книги – по Вінницькій області їх ще не передали в обласні архіви. Вони збергіаються в сільських радах. В містах не велись господарські книги. Тільки в селах. В сільських радах вони до цих пір збергіаються. Ці книги велись з 1944 року. Інколи, в деяких населених пунктах збереглись раніші книги. Це як виключення, вони не стандартні, там не завжди є графа “національність”. В книгах 1944 року є обов’язково графа “національність”. Питання в іншому – чи вказана там національність саме “поляк” чи там уже в ваших предків вказана національність “українець”. 1937-1938 роках були репресії, багатьох поляків репресували,  і люди після 1938 року боялись записатись поляками. Тому багато людей, які були справді поляками на момент 1944 року можуть бути вказані вже українцями. Тому, якщо ви в господарській книзі знаходите що ваші предки були українцямі –  це не є приводом для того, щоб опускати руки. Ці ж самі люди до 1938 року могли вказувати себе поляками.  Тому потрібно шукати документи далі.
 
Документи про службу. Дуже рідко, але є такі люди, які навіть в радянські війська пішли як поляки. І ми знаходим нагородження солдат, які вказані поляками. Знаходимо картку військовослужбовця в військомматах – і там теж може бути вказана національність “поляк”. Рідко, але таке буває, перевірити варто.
 
Додаткові джерела: списки виборців або платників податків. Це такі джерела, в яких далеко не завжди є графа національність. Вони писалися на початку 20-30 років від руки. Це такий не стандартний документ. І  часто там проскакує графа “національність”. Але може її там не бути. Тобто гарантувати, що буде у вашому населеному пункті графа “національність” – ніхто не зможе, поки не побачите ці документи. – Це списки виборців, списки членів комітету незаможних селян (комнезами), списки релігійних громад, документи районної управи періоду фашстської окупації. Німці теж переписували католиків і вказували там національність “поляк”. Якщо знайдете ці документи – їх знайти важко, зрозуміло, через те, що це була війна.
 
Що таке актова книга і як вона виглядає?  В двох словах – це запис про народження, шлюб або смерть, де записуються основні дані.  Це дуже схоже на те, що у вас в свідоцтві про народження написано, тільки  в кожному році там, будь то 1922, 1923, 1924, -25-ий, форма майже в кожному році змінювалась на початку Радянської влади.  Її не було сталої. Майже у всіх роках є національність. У 1929 році такої графи точно немає. У тих, хто народився 1929 року – не пощастило, там просто немає графи “національність”. В інших роках, включно до 1980 року така графа вказувалась.
мертична книга
 
 – З якого року почали записувати національність? (запитання з залу)
– Говорять, з 1917-го, я вам скажу по поправді, я, глибше 1921 ні разу не бачив документу, в якому би була вказана національність. Тобто, зазвичай, РАЦСи почали працювати з 1921-1922 років. І от тоді почала вказуватись національність. Навіть коли я знаходжу РАЦСові книги у містах, вони почали працювати з 1919-1920 років, то в селах, їх практично, немає за ці роки. То там вони часто рукописні і далеко не завжди є графа “національність”. 1922 року ці бланки були уніфіковані, стандартні, і там було поле “національність”.  Мусите розуміти, що це поле вказано зі слів ваших предків. Тобто, якщо ваш предок був 100 разів поляк, але прийшов в РАЦС і сам себе назвав українцем – там буде написано “українець”. І якщо він це зробив у всіх своїх документах, нічого ми з цим зробити не зможемо. Ми піднімаємо документи і дивимось – скрізь він написаний українцем. Так він собі забажав.
 
Господарські книги – це книги в селах, які велись, про опис певного господарства – сім’ї, родини, де вказувалось – всі члени родини, їхній вік, вказувалась національність. Вказувалось – де вони працюють або де вони перебувають. Хто вчиться в школі, хто перебуває у військах радянських і т.д.
 
   В 1944 році, як я вже казав, багато хто перестав писати себе поляком. Але є населені пункти, де жили компактно поляки, у них була громада, вони одне одного підтримували і писалися поляками, не зважаючи на репресії, не зважаючи на війну і 1944 рік. Є по Вінницькій області, більше їх по Житомирській області. Навіть є звичайне село, не дуже багато там поляків, майже в кожному звичайному селі були поляки, навіть там проскакують “поляки”. Перевірити це потрібно. Якщо, наприклад, по Хмельницькій області – за сучасним адмін.-територіальний поділом,  бо зрозуміло, що мінялись там межі – то ці документи вже передались в архів за 1944-1948 роки. Їх можна подивитись в обласному архіві м.Хмельницький. Якщо ж ми говорим про Вінницьку область – не передались. Такий нюанс – часто, якщо приїжджаєте в сільську раду, і кажете, що вам треба подивитись господарську книгу –  секретар “полошиться” і каже – ні, я вам нічого не покажу. Маєте зрозуміти такий момент. Вони бояться, що ви будете претендувати на землю чи ще на щось. Їм треба пояснити ціль, для чого Вам це потрібно – що це потрібно для карти поляка. Тоді вони розслабляються і показують господарські книги. Знову ж таки, маєте розуміти – з точки зору законодавства – вони вам їх не мають права показувати, до тих пір, поки ви не підтвердите свій родинний зв’язок з тією людиною, яка там міститься. Більшість людей в сільських радах не знають про це і дозволяють дивитись господарські книги. Тим самим порушуючи закон про захист персональних даних. Деякі знають. Тобто ви маєте підготуватись, щоб не їхати два рази, візьміть з собою ланцюжок документів, які підтверджують ваш родинний зв’язок з цією людиною. Це ваше свідоцтво про народження, якщо ви одружені – свідоцтво про шлюб (для жінок, якщо чоловік одружився – не змінював прізвище, то йому свідоцтво про шлюб не потрібно), свідоцтво про народження батька, і якщо це дід – то цього достатньо. Якщо прадіда шукаєте – то свідоцтво про народження діда.  Тобто ланцюжок документів, по яких видно, що ви є внуком чи правнуком тої особи, яку ви шукаєте.
 
    В ідеалі – людина сама повинна перегортати господарські книги, знайти там вашу сім’ю і показати вам тільки цей листок, на якому ваша родина. На практиці – секретарі зайняті, господарські книги – це велика “стопочка”, сторінок 500, до 2000, в залежності від населеного пункту, на скільки він великий. Зазвичай вони вам приносять цю стопочку, кажуть – “на” і ви уже самі там шукаєте своїх предків. Хоч є вперті, які самі там шукають, кажуть, ні, ми самі це зробимо. То давати їм таку можливість. Питання – бажано стояти над головою, щоб вона це робила. Тобто, якщо ви підете, і вона каже я сама перевірю, то далеко не факт, що в неї буде ентузіазм перелистувати там ці 500 сторінок і знайти вашу родину. Зажди легше сказати, шо нічого немає. Часто так відбувається , як  в наших структурах… В архівах державних, якщо ви самостійно звертаєтесь, часто вам можуть сказати: нічого немає; – так легше… Це не стосується Вінницького архіву. Вінницький архів, на скільки мені відомо, працюють дуже добросовісні працівники, вони зазвичай відпрацьовують толком. Хоч я зустрічався і з їхніми “штангами”. Бувають у всіх промахи…
 
Слідча справа. Якщо були ресовані, рекомендую знайти слідчу справу. Там буде обов’язково вказана національність. Якщо у вас є хоча би легенда про те,  що люди – поляки, і є репресований,  то там з дуже великою вірогідністю буде вказано “поляк” навіть при умові, що у всіх інших документах людина вказувалась українцем.  Тому що оцю національність людина заповнювала не зі своїх слів, а заповнював слідчий. От він вважав, що ця людина – поляк. А ця справа часто формувалась у звинуваченні в шпигунстві для Польщі, або в організації повстанської “ячейки”. Це були сфабриковані справи, з кожного села брались 7-20 чоловік, яких репресували чисто по такому звинуваченню. Брали поляків – і “викошували” – 1937-1938 рр. Це робилось для того, щоби убезпечити себе (Радянський Союз, не знаю, відомо вам, не відомо, …думаю, що багатьом вже відомо, готувався до нападу на Європу) 1937-38 роки це була “чистка”, підготовка до цієї війни. Поки Сталін готувався напасти на Гітлера… Якби Гітлер не напав, то війна би все одно почалася.  1937-39 рр, 1941… Часто люди піддають сумніву цю інформацію. Газети зберігаються в бібліотеках. Не засекречені. Більших друзів, ніж Радянський Союз і Гітлерівська Німеччина, не було. Але, тим не менше, готувались напасти, тому, винищували поляків, щоби убезпечити собі тил. На жаль, це було так. Тобто, в слідчих справах дуже імовірно, що буде вказана національність саме “поляк”.  Плюс, на території Польщі і консулати і сами Консули, скажімо так, “люблять” людей, нащадків реперсованих. Тим паче за “польську” справу. Тому, навіть якщо ви там знайдете, що ваш прадід – поляк, ви наче не маєте права на карту поляка, але збираєтесь у Польщу, вам цей документ не один раз допоможе, якщо ви будете говорити, що у мене є ось, мій прадід, репресований за Польщу.
 
Знову ж таки, є ще такі нюанси. Якщо тільки один прадід або прабабуся – поляки, напряму ви не маєтет права на карту поляка. Але ви можете через суд довести, що його дитина, будь то син чи дочка, які для вас являються дідусем або бабусею являються поляками. Ми такі послуги також надаєм. Є юрист, який вже також кваліфікований і це робить. Або ви самі знаходите документ, в якому написано – ваш прадід поляк, або ж ми вам знаходимо, що він поляк, і ми тоді через суд доводимо, що не тільки прадід ваш поляк, а і дід, і ви уже, можете з цими документами претендувати на карту поляка. Є момент. Яким чином буде реагувати консул на це, я вам гарантувати не можу. Різні консули реагують по різному. Дехто не сприймає, дехто сприймає. Я всім цей нюанс пояснюю, щоби не було іллюзій. Хоча, нещодавно був випадок, приходить чоловік, я йому, як і всім пояснюю цей нюанс, а він мені каже, та ні, точно! Це мене, каже, сюди консул прислав… В мене є прадід-поляк, він мені сам сказав, щоб я через суд довів, що мої бабуся чи дідусь- поляки, тоді він мені видасть карту поляка. Є такий прецедент. Я вам скажу так, навіть при умові, що у вас залізо-бетонно є, що ваші бабуся чи дідусь – поляки, ви знаєте польську мову і польську історію, це ще не всі необхідні умови, щоб отримати карту поляка… Навіть якщо пройшли гарно співбесіду, це не факт, що вам видадуть карту поляка. В консульствах самі приймають рішення, кому видавати, кому не видавати. І не зобов’язані пояснювати причин відмов. Був випадок у мене, на жаль, коли людина отримала документи, дуже гарні, які не можливо підати сумніву, людина знає польську, пройшла співбесіду, їй відмовили. Чому – не пояснили. На жаль, це так.
 
   Бувають виключення, це коли у людини тільки прадідусь або тільки прабабуся поляки, але, тим не менше, її видають карту поляка.
 
   Раніше приймались до уваги факти хрещень в римо-католицьких костелах. Зверніть увагу, тут немає метричних книг римо-католицьких костелів. Тому що на сьогоднішній день цих документів не достатньо. Для консула це не привід. Те що він був римо-католиком – ще не означає, що він був поляком. Буває так, що до мене приходять і кажуть – знайдіть мені документ римо-католицького костелу. Я кажу, панове, цього не достатньо. Вони кажуть – я розумію, що цього взагалі не достатньо, але мені знову ж таки, консул сказав, щоб знайшов, тоді він мені видасть карту поляка. Буває такий індивідуальний, своєрідний підхід.
 
Фактично, римо-католицькі документи мало чи не єдине джерело інформації?.. (із залу)
 
– Ще раз повторюю – римо-католицька книга не є підтвердженням того, що ваш предок був поляком. Я вам показував основні джерела, в яких точно вказана національність. Написано поляк чи українець. Якщо у вас є такий документ – оце є доказ. Рекомендую брати довідку з архіву чи з РАЦСу плюс фотокопію цього документу завірену. Тобто не завжди вірять тільки довідці.  Вони просять ще й фотокопії документів.
 
Актові книги  – де вони знаходяться?
 
– Актові книги – якщо їм менше 75 років, знаходяться в РАЦСах, районних РАЦСах, якщо більше – в обласних архівах. Насправді, там є нюанс. Якщо книга 1938 року, їй уже більше 75-ти років.  Вони вже мають знаходитись в обласних архівах. Але далеко не всі РАЦСи їх передали в обласний архів. По практиці Вінницькій..
 
– А 1903…?
 
– 1903 рік – актових книг не існує. Існувала тоді Російська імперія. Тоді не було РАЦСів. Тоді велись метричні книги, костелом. Тоді я говорю, цей документ не є підтвердженням того, що ваш дід є поляк. Тому от звертаються до нас і шукають інші документи. Дивіться, людина народилась 1902 року, розберем вашу ситуацію… Але десь в 1925 вона одружилась. При факті її одруження вже буде вказана її національність.
 
– А якщо в 1944-му?
 
–  Не факт, що там буде національність вказана. Точніше, національність там буде вказана точно. Але яка саме – треба перевіряти. Знову ж таки, люди дивляться на свідоцтва про народження. Ті, які в них є дома. Відкривають свідоцтва – а там стоять прочерки. Це ще не значить, що в актовому записі теж будуть прочерки. Не свідоцтво має бути підтвердженням, а черговий запис – в актовій книзі. І в оцій книзі обов’язково є поле – “національність”, вона обов’язково там вказана. Хоча, іноді, теж є прочерки. Тобто, навіть якщо у вас прочерки або “українці” варто передивитися саму книгу і подивитись, що там написано.
 
В 1944 році, наприклад, територія Вінницької області була під німецькою окупацією, то там де тоді шукати?
 
– Господарська книга велась з 1944 по 1950 рік. Це одна книга. Тобто, за декілька років.
 
– Вона вже радянською владою велась?
 
– Господарська книга – це радянський документ, не німецький. Додаткові джерела – це документи районної управи фашистської окупації.  Там в них свої документи є. Там є деякі типи документів, в яких може вказуватись національність.
 
– Ці документи в обласних архівах?
 
– Так, їх шукати в обласних архівах. Хоча ці документи, особливо, якщо ми говоримо про Вінницю, задустовувались. Пересипані отрутою, до них доступу немає. Ви особисто до них не доберетесь. Ми маєм можливість через певний проект до них добратись. Навіть якщо вам сказали, що ці документи задустовані, до них доступу немає, ми маєм офіційно до цього доступ.
карта поляка
 
– Скажіть, будь ласка, якщо така ситуація, мій прадід і прабабка – поляки, вони репресовані були  в 1937 році. Я отримала карту поляка. Тепер треба моїй дитині. Їй вже це прапрадід… Вона зможе чи ні отримати?
 
– Ваша дитина повнолітня?
 
– Так
 
– Якщо людина повнолітня, то вона доводить приналежність до польського народу самостійно. Якщо у вас є карта поляка, для повнолітньої дитини це нічого не значить. Єдиний момент – попробувати через суд довести через покоління, що, так як ваш прадід був поляк, довести – що ваша мама чи батько поляки. Це малоймовірно, хоча є такі випадки, це залежить від суддів.
 
– А поки діти неповнолітні..?
 
– Ви отримуєте самостійно карту поляка і вписуєте туди дітей, вона на них поширюється.
 
– До їх повноліття?
 
– Потім передається, якщо встигли до повноліття. Якщо не встигли – діти отримують самостійно.
 
– У мене бабушка і мама – всі були поляки. Жили в Польщі. Мама і мамин брат і вони там померли. Зараз там живе тільки син – мій двоєрідний брат. Можу я якось через нотаріальну контору довести, що я його родичка? Ніяких документів немає.
 
– По-перше, потрібно довести, що ваш дід там народився, що вони рідні брати, щоб у вас була ця цепочка документів. Це потрібно шукати, якщо це Білорусь – в білоруських архівах. Можна їхати, можна звернутись до нас, в мене є спеціалісти, в Білорусі, які спробують знайти документи.
 
Що хочу побажати – часто карта поляка є приводом до дослідження родоводу. Досліджуйте свій родовід, не зупиняйтесь просто на карті поляка. Це вам не дасть якихось преференцій в Польщі, хоча, знову ж таки, поляки люблять людей, які знають своє коріння,  але це точно дасть вам розуміння, що ви не перекотиполе, не з надуманим корінням, як Радянська влада нам всім їх “обрізала”, а що у вас є предки, будь то прапрадіди і глибше. Бажаю вам успіхів в отриманні карти поляка, звертайтесь до нас, ми професійно пошукаєм документи – поясним, що входить в послугу, що не входить і допоможем отримати документ при умові, що предки справді були поляками.
Читайте інші статті по темі:
 
 

 P.S.Logo-prashhur-5

  Матеріал підготовлено спеціально для Пращур.укрЯкщо Ви зацікавлені в дослідженні своїх сімейних коренів, хочете створити генеалогічне дерево, знайти документи про походження для Карти Поляка – звертайтеся до нас. Ми допоможемо!

Коментарі

Напишіть відгук

Ваша пошт@ не публікуватиметься. Обов’язкові поля позначені *

*
*

319 thoughts on “Пошук документів в архіві для Карти Поляка: Що варто знати?

  1. Доброго дня!ЯКЩО мій прадід був поляком,але документи були спалені в костелі.І вже не живі,а ні прабабуся,а ні прадід

    • Для отримання КП потрібно аби обоє (прадідусь та прабабуся) були поляками або ж , дідусь чи бабуся.
      У Вашому випадку,я б рекомендувала розпочати пошуки від перегляду документів дідуся чи бабусі( по якій лінії предки поляки).

Loading Facebook Comments ...