Для чого потрібно знати свій родовід? Чи важливо, до якого покоління вивчати родинне дерево? Що дає людині знання своїх предків? Ці та інші запитання ми задали Вараді Дас, представнику Вінницької спільноти свідомості Крішни. Читайте інтерв’ю нижче!
 
 
варада дас
 
Варада Дас, представник Вінницької спільноти свідомості Крішни
 
– Чи потрібно, і якщо так, то чому, вивчати родовід?
 
– В бага гіті, першій главі даються дуже цінні знання про важливість підтримання роду, сімейних традицій, З 39-го тексту. Аднона говорить “Истребление рода приводит к разрушению  извечных семейных традиций. А члены семьи, оставшийшся в живых, забывают законы религии. И Шапху Пада дає коментар: “Система варнашама основана на религиозных традициях, которые помогают членам семьи надлежащим образом развиваться и в конце концов достичь духовного совершенства. Старший в семье отвечает за совершение очистительных обрядов свождение до смерти каждого из её членов. Её гибель может привести к тому, что очистительные обряды перестанут совершаться, в результате чего у нового покоелния рода разовьются греховные привычки и потомки рода избавятся возможности обрести духовное спасение. По этой причине старшим членам рода ни в коем случае нельзя убивать”.
 
   Благочестивое потомство является гарантией мира, процветания духовнного благополучия в обществе Варнашамы (Варнашама, це ведичний образ суспільства. Існує за якостями людей, в людей проявлені різні якості. І в залежності якими людина якостями наділена  від народження, вона має схильність до виконання певного роду діяльності. От, наприклад, є люди, які схильні  виконувати якісь майстерні речі, вони спеціалісти, вміють щось робити власними руками. Є ті, хто вміє організувати тих, хто вміють робити. Прошарок бізнесменів.  Ті, хто встановлюють в суспільстві певні правила, якісь соціальні гарантії, піклуються про людей – це правителі. І є ті, хто інтелектуали, хто вивчає природу цього світу, природу духу, яким є дух, вони пізнають духовну основу життя. Практично, весь цей світ, він звідкись виходить, вчені ще не можуть сказати. Але це питання не має інших пояснень, чи це процес трансформації саме виходить з духу. Кожен з нас по природі душа. Тобто ми бачим – це тіло, ми можем сказати, в цього тіла є руки, ноги, інші частини тіла. Так, кожна людина, дивлячись на власне тіло говорить – це моя рука, це моя нога. І так про кожну частинку нашого тіла можна сказати – це моє. А хто ж тоді я? Ну добре, це той, хто щось там міркує, щось там думає, відчуває чи хоче. Але ми про свої думки так само говоримо. Мої думки. Ми їх спостерігаємо збоку. Тоді хто ж ми? І таким чином ми можем прийти до висновку, шо ми є духовна частинка, частинка духовної енергії, божественної енергії. Душа, але є вища душа. Тобто ми індивідуальна душа, нам це тіло дано відповідно до наших бажань. В нас були певні бажання, і це тіло – це просто прояв цих бажань. Щоб ми могли виконувати діяльність певного типу. Тому варнашама –  вона так побудована, що є чотири уклади соціальних, це робітники, підприємці, адміністратори і люди інтелектуальної праці. Також є чотири духовних рівня. Вони приблизно поділені таким чином, що  в перші 25 років молода людина навчається,  потім вона при бажанні створює власну сім’ю, практично, це 99,9%, вони схильні до того, щоб мати власну сім’ю, працювати, якось в цьому світі утвердитись, стати сильнішим матеріально, а також духовно. Потім, коли діти дорослі, батькам нема сенсу працювати далі,  у дітей власна сім’я, то вони більше зосереджуються на відвідуванні святих місць, на вивченні духовної літератури. Тобто в своє життя вони більше  привносять якісь духовні основи.   І останні ще є, але в наш вік це заборонено просто так. Приймати відречення. Зараз каліюга, вік деградації, тому соціальна система зруйнована практично, тому відречення заборонено.
 
– Чи важливо взагалі вивчати родовід?
 
– Якщо в нас є така можливість, це досить добре. Так щоб сказати, шо в цьому тільки сенс життя – ні. Але коли ми знаємо своїх предків, до якого рівня ми їх знаємо – мама, тато, бабусю дідуся вже не всі знають, якщо говорити ще більш вищий рівень – якийсь час мене цікавило це питання, мене цікавило, я розпитував маму, розпитував бабусю. І це якось трошки допомагає в тому зрозуміти, які мої шанси кимось стати через те що є цей зв’язок, індивідуально живої істоти з іншими через лінію роду. Цей зв’язок є. І коли ми говорили про цей зв’язок, то говориться, що суспільство Варнашами будувалось  на релігійних законах. Тому в ньому завжди переважали благочестиві люди. Що давало можливість розвивати духовну культуру в државі і суспільстві. Благочестиві діти народжуються тільки у благочестивих жінок, які не зраджують своїм чоловікам.
 
– Чи має значення до якого покоління потрібно знати своїх предків?
 
– Через те, що сімейні цінності зруйновані, дуже складно дослідити свій родовід, але я Вам скажу, що у ведичні часи, і це зберігається в деяких країнах, в яких живі ведичні традиції і от є роди, в Індії, скажімо, які знають свої покоління предків на десятки, сотні тисяч років назад і навіть більше. Це родини, в яких принципи роду дуже сильні. І коли дитина взнає про якісь надзвичайні вчинки своїх предків, цей предок міг жити там сотні, мільйони років назад. Але він щось здійснив дуже видатне. Нетрадиційно аристократичні роди генеалогічну традицію дуже зберігають. І от у них палаци, є зображення їх предків, які здійснили щось надзвичайне. І молоде покоління, виховується на прикладі цих великих особистостей. В нас нема такого. Максимум, шо ми можемо знати, це дідусь, він воював на війні… Практичні ми більше нічого не знаємо. Але це дуже важливо, ми читали, шо старші члени сім’ї, пристарілі батьки – вони нікому не потрібні. Вони як щось небажане, теж. Молоді люди хочуть жити самі, вони не хочуть підтримувати якийсь зв’язок з батьками, бабусями, дідусями. Символічно, аби люди не казали щось погане. Але насправді, оці саме старші члени роду вони є носіями духовних знань і духовної культури. Зараз, коли брак духовної освіти, такі люди в жалюгідному стані. Але коли людина володіє духовним знанням, коли в неї є досвід життя у цьому світі, спілкування з нею дуже цінне. В ведичній культурікультуры взагалі є честь поспілкуватися з такою людиною. В неї є досвід духовний, досвід матеріальний, який може дати знання, який людині власноруч. Можливо, доведеться збирати десятки років. І це вона може отримати просто так. Але це не так просто отримати. Для того, щоб це отримати, треба мати надзвичайно високу повагу до цих людей і також володіти духовною культурою, щоб ввічливо звернутись до них. Тому що правильне звернення до такої людини спонукає людину поділитися.
 
     Дуже важливий принцип смиренного звернення до такого наставника, через те що,  саме це дозволяє відбутися правильному спілкуванню, правильній передачі цього знання. Зараз цього немає, тому це знання просто знищене.  В Україні також дуже живі були ще, перед революцією, ведичні знання, традиції, але через те, що з’являється небажане населення, виникають епідемії. За часів царської Росії десятки тисяч людей вмирали від епідемій, війни постійні, зараз це просто вже як звичайна річ. Жодного дня немає, щоб не було війни десь у світі. Більшість країн світу втягнуті у якісь конфлікти. Це брак духовної культури, це брак культури, освіти, просто звичайних, навіть, мирських якстей, поваги до інших.
 
– Що на Вашу думку, може дати вивчення родоводу людині, яка цікавится, вивчає своїх предків.
 
– Тут є кілька рівнів. Перший рівень, самий примітивний рівень – фізичний. Це навіть сучасні вчені говорять, що якісь особливосты організму можуть бути причиною схильності до певних видів захворювань. Науковці придають цьому такий відтінок, що це передається з покоління в покоління, насправді, це не зовсім достовірна інформація. Є просто певні особливості цього роду.  І коли ми знаємо про ці особливості ми можемо правильно на цій основі, на основі володіння цим знанням ми можемо правильно будувати спосіб харчування в сім’ї, спосіб проведення дозвілля, певної роботи. В роду ніколи не працювали, скажімо в шахті, а людині кажуть – давай, іди працюй. керуй підприємством чи інше… Може, цій людині воно взагалі не властиве, в ній немає тих якостей, які вона отримав від своїх предків. Тому дуже важливо знати чим вони займалися, який спосіб життя вони вели, який рівень духовної культури в них був. Це я підкреслив фізичні якісь властивності. Потім, склад розуму – це теж передається. Дуже багато зараз є проблем психологічних, через те, що люди не знають, шо було з моїм родом, як все відбувалося.  Коли  ми знаємо, що в роду були якісь негаразди, якісь проблеми, ми повинні розуміти, що це може проявитися у вигляді проблем психологічних, у нас чи у наших дітей, чи внуків і так далі. Цим більше займається психологія, але їм також не відомі ці всі тонкощі. От астрологічна наука.  Хоча, зараз нема правильно навчених астрологів, вони самоучки, понахоплювали якихось уривків знання. Якшо ця традиція передавалась в роду, тоді дійсно можна було сказати людині  чим займатися, які в неї риси характеру, навіть, якого чоловіка чи дружину бажано шукати. Не просто, хто потрапить на очі. Це робилося із знанням духовних і матеріальних законів.
 
     Також це дуже сильний вплив створює на формування інтелекту людини. Це ще вищий рівень. Є розум, є інтелект. Це певна оболонка, яка покриває нас як душу. Інтелект – це означає, що у нас є якась мета життя, вища ціль.  І взагалі, якщо ми піднімем традиції роду узагальнено, ця ціль була духовна. В будь-кій духовній традиції ця ціль духовна. Усвідомити себе слугою бога. Що тіло, бренне тіло, воно буде зруйноване. Наші якісь обов’яки – дитини до матері, це тимчасово. Матері до дитини також. Діти виростають і це вже не такі діти, Тому, навіть на протязі одного життя, людина повинна знати, як праивльно використати ці свої відносини з близькими.  Тобто, з часом наші обов’язки до наших близьких – змінюються. І взагалі, люди навіть не знають про це. Обов’язки різні. Але вища ціль життя  – це пізнати себе, пізнати бога. Пізнати, що ми слуги бога. І таким чином розв’язати проблеми матеріального світу. Але зараз до тимчасових обовязків люди настільки прив’язуються, що вони все своє життя, проживаючи, умовно 100 років, людина мислить так, починає контролювати дорослих дітей, надмірна прив’яаність до родичів, вона просто стає причиною якихось конфліктів, якихось, соціальних проблем. Хоча, у ведичному суспільстві, дорослі члени роду, якщо їх не хотіли слухати, вони давали можливість діяти на власний розсуд, але давали правильну основу розуміння своїх обов’язків, діяльності, духовних цінностей. Так і Крішна каже, я тобі розказав все, вся ця книга розказує, як правильно побудувати наше життя, він каже, що повинна бути правильна духавна ціль,  як ми повинні діяти на різних рівнях нашого життя. Якщо ми на стані учнівства, в нас є одні обов’язки, коли в нас є сім’я, є діти, в нас інші обов’язки. Коли діти виросли – в нас ше інші обов’язки.
 

Коли в нас вже немає власної сім’ї, в нас ще інші обов’язки. Люди про це не знають. І це причина величезних проблем і взагалі потрясінь в світі, катастроф. Це суцільна катастрофа в світі зараз. Це все знання передавалося по ланцюжку сімейних традицій. Старші – вони володіли цими знаннями, вони навчали молодих. Описувалось тут, що жінки, вони додержуватись певних релігійних обрядів. Тобто, сімейні традиції – це обов’язок жінки, це її культура. Зараз цього немає. Зараз культура – це Інтернет, чіпси, кока-кола чи пиво. Це те, що руйнує культуру. Жінки не вміють готувати. В ведичній культурі, взагалі, в духовних культурах дуже багато значення приділяється їжі. Це створює певну псхологічну атмосферу в сім’ї. Тим більше, що в духовних традиціях, в нашій традиції, їжа готується не просто заради задоволення чуттів, Вона має дуже глибокий духовний вимір. Через те, що вона готується, щоб задовольнити бога, по суті. Коли ця їжа готується з любов’ю, вона несе в собі позитивне послання не тільки матеріальне, але і духовне. І таким чином сім’ї стають міцними. Тіло – це те, у що перетворюється їжа. Тому ми бачимо слабенькі тіла, хворі, безпорадні. Якщо ми навчені цьому, то в наших сім’ях будуть рости здорові діти, по меншій мірі, в них буде здорове тіло.  Здорове тіло то, практично, є основа для соціального розвитку, психологічного, інтелектуального і також духовного.

– Дуже дякую!

©Тетяна Наконечна

Інтерв’ю інших представників релігійних конфесій читайте в статті: Для чого вивчати родовід з точки зору різних релігій: інтерв’ю представників різних конфесій

P.S.Logo-prashhur-5

  Статтю підготовлено спеціально для Пращур.укрЯкщо Ви зацікавлені в дослідженні своїх сімейних коренів, хочете створити генеалогічне дерево, знайти документи про походження для Карти Поляка – звертайтеся до нас. Ми допоможемо!

    Для чого потрібно знати свій родовід? Чи важливо, до якого покоління вивчати родинне дерево? Що дає людині знання своїх предків? Ці та інші запитання ми задали представникам різних релегійних течій. Відповіді структуризували. Що з цього вийшло – читайте нижче!
варада дас
Варада Дас, представник Вінницької спільноти свідомості Крішни
– Чи потрібно, і якщо так, то чому, вивчати родовід?
– В бага гіті, першій главі даються дуже цінні знання про важливість підтримання роду, сімейних традицій, З 39-го тексту. Аднона говорить “Истребление рода приводит к разрушению  извечных семейных традиций. А члены семьи, оставшийшся в живых, забывают законы религии. И Шапху Пада дає коментар: “Система варнашама основана на религиозных традициях, которые помогают членам семьи надлежащим образом развиваться и в конце концов достичь духовного совершенства. Старший в семье отвечает за совершение очистительных обрядов свождение до смерти каждого из её членов. Её гибель может привести к тому, что очистительные обряды перестанут совершаться, в результате чего у нового покоелния рода разовьются греховные привычки и потомки рода избавятся возможности обрести духовное спасение. По этой причине старшим членам рода ни в коем случае нельзя убивать”.
   Благочестивое потомство является гарантией мира, процветания духовнного благополучия в обществе Варнашамы (Варнашама, це ведичний образ суспільства. Існує за якостями людей, в людей проявлені різні якості. І в залежності якими людина якостями наділена  від народження, вона має схильність до виконання певного роду діяльності. От, наприклад, є люди, які схильні  виконувати якісь майстерні речі, вони спеціалісти, вміють шось робити власними руками. Є ті, хто вміє організувати тих, хто вміють робити. Прошарок бізнесменів.  Ті, хто встановлюють в суспільстві певні правила, якісь соціальні гарантії, піклуються про людей – це правителі. І є ті, хто інтелектуали, хто вивчає природу цього світу, природу духу, яким є дух, вони пізнають духовну основу життя. Практично, весь цей світ, він звідкись виходить, вчені ще не можуть сказати. Але це питання не має інших пояснень, чи це процес трансформації саме виходить з духу. Кожен з нас по природі душа. Тобто ми бачим – це тіло, ми можем сказати, в цього тіла є руки, ноги, інші частини тіла. Так, кожна людина, дивлячись на власне тіло говорить – це моя рука, це моя нога. І так про кожну частинку нашого тіла можна сказати – це моє. А хто ж тоді я? Ну добре, це той, хто шось там міркує, шось там думає, вічдчуває чи хоче. Але ми про свої думки так само говоримо. Мої думки. Ми їх спостерігаємо збоку. Тоді хто ж ми? І таким чином ми можем прийти до висновку, шо ми є духовна частинка, частинка духовної енергії, божественної енергії. Душа, але є вища душа. Тобто ми індивідуальна душа, нам це тіло дано відповідно до наших бажань. В нас були певні бажання, і це тіло – це просто прояв цих бажань. Щоб ми могли виконувати діяльність певного типу. Тому варнашама –  вона так побудована, що є чотири уклади соціальних, це робітники, підприємці, адміністратори і люди інтелектуальної праці. Також є чотири духовних рівня. Вони приблизно поділені таким чином, що  в перші 25 років молода людина навчається,  потім вона при бажанні створює власну сім’ю, практично, це 99,9%, вони схильні до того, шоб мати власну сім’ю, працювати, якось в цьому світі утвердитись, стати сильнішим матеріально, а також духовно. Потім, коли діти дорослі, батькам нема сенсу працювати далі,  у дітей власна сім’я, то вони більше зосереджуються на відвідуванні святих масць, на вивченні духовної літератури. Тобто в своє життя вони більше  привносять якісь духовні основи.   І останні ще є, але в наш вік це заборонено просто так. Приймати відречення. Зараз каліюга, вік деградації, тому соціальна система зруйнована практично, тому відречення заборонено.
– Чи важливо взагалі вивчати родовід?
– Якщо в нас є така можливість, це досить добре. Так шоб сказати, шо в цьому тільки сенс життя – ні. Але коли ми знаємо своїх предків, до якого рівня ми їх знаємо – мама, тато, бабусю дідуся вже не всі знають, якщо говорити ще більш вищий рівень – якийсь час мене цікавило це питання, мене цікавило, я розпитував маму, розпитував бабусю. І це якось трошки допомагає в тому зрозуміти, які мої шанси кимось стати через те що є цей зв’язок, індивідуально живої істоти з іншими через лінію роду. Цей зв’язок є. І коли ми говорили про цей зв’язок, то говориться, що суспільство Варнашами будувалось  на релігійних законах. Тому в ньому завжди переважали благочестиві люди. Що давало можливість розвивати духовну культуру в деражаві і суспільстві. Благочестивів діти народжуються тільки у благочестивих жінок, які не зраджують своїм чоловікам.
– Чи має значення до якого покоління потрібно знати своїх предків?
– Через те, що сімейні цінності зруйновані, дуже складно дослідити свій родовід, але я Вам скажу, що у ведичні часи, і це зберігаєтся в деяких країнах, в яких живі ведичні традиції і от є роди, в Індії, скажімо, які знають свої покоління предків на десятки, сотні тисяч років назад і навіть більше. Це родини, в яких принципи роду дуже сильні. І коли дитина взнає про якісь надзвичайні вчинки своїх предків, цей предок міг жити там сотні, мільйони років назад. Але він шось здійснив дуже видатне. Нетрадиційно аристократичні роди генеалогічну традицію дуже зберігають. І от у них палаци, є зображення їх предків, які здійснили шось надзвичайне. І молоде покоління, виховується на прикладі цих вликих особистостей. В нас нема такого. Максимум, шо ми можемо знати, це дідусь, він воював на війні… Практичні ми більше нічого не знаємо. Але це дуже важливо, ми читали, шо старші члени сім’ї, пристарілі батьки – вони нікому не потрібні. Вони як шось небажане, теж. Молоді люди хочуть жити самі, вони не хочуть підтримувати якийсь зв’язок з батьками, бабусями, дідусями. Символічно, аби люди не казали шось погане. Але насправді, оці саме старші члени роду вони є носіями духовних знань і духовної культури. Зараз, коли брак духовної освіти, такі люди в жалюгідному стані. Але коли людина володіє духовним знанням, коли в неї є досвід життя у цьому світі, спілкування з нею дуже цінне. В ведичній культуры взагалі є честь поспілкуватися з такою людиною. В неї є досвід духовний, досвід матеріальний, який може дати знання, який людині власноруч. Можливо, доведеться збирати десятки років. І це вона може отримати просто так. Але це не так просто отримати. Для того, щоб це отримати, треба мати надзвичайно високу повагу до цих людей і також володіти духовною культурою, щоб ввічливо звернутись до них. Тому що правильне звернення до такої людини спонукає людину поділитися.
     Дуже важливий принцип смиренного звернення до такого наставника, через те що,  саме це дозволяє відбутися правильному спілкуванню, правильній передачі цього знання. Зараз цього немає, тому це знання просто знищене.  В Україні також дуже живі були ще, перед революцією, ведичні знання, традиції, але через те, що з’являється небажене населення, виникають епідемії. За часів царської Росії десятки тисяч людей вмирали від епідемій, війни постійні, зараз це просто вже як звичайна річ. Жодного дня немає, щоб не було війни десь у світі. Більшість країн світу втягнуті у якісь конфлікти. Це брак духовної культури, це брак культури, освіти, просто звичайних, навіть, мирских якстей, поваги до інших.
– Що на Вашу думку, може дати вивчення родоводу людині, яка цікавится, вивчає своїх предків.
– Тут є кілька рівнів. Перший рівень, самий примітивний рівень – фізичний. Це навіть сучасні вчені говорять, що якісь особливосты організму можуть бути причиною схильності до певних видів захворювань. Науковці придають цьому такий відтінок, що це передається з покоління в покоління, насправді, це не зовсім достовірна інформація. Є просто певні особливості цього роду.  І коли ми знаємо про ці особливості ми можемо правильно на цій основі, на основі володіння цим знанням ми можемо правильно будувати спосіб харчування в сім’ї, спосіб проведення дозвілля, певної роботи. В роду ніколи не працювали, скажімо в шахті, а людині кажуть – давай, іди працюй. керуй підприємством чи інше… Може, цій людині воно взагалі не властиве, в ній немає тих якостей, які вона отримав від своїх предків. Тому дуже важливо знати чим вони займалися, який спосіб життя вони вели, який рівень духовної культури в них був. Це я підкреслив фізичні якісь властивності. Потім, склад розуму – це теж передається. Дуже багато зараз є проблем психологічних, через те, що люди не знають, шо було з моїм родом, як все відбувалося.  Коли  ми знаємо, що в роду були якісь негаразди, якісь проблеми, ми повинні розуміти, що це може проявитися у вигляді проблем психологічних, у нас чи у наших дітей, чи внуків і так далі. Цим більше займається психологія, але їм також не відомі ці всі тонкощі. От астрологічна наука.  Хоча, зараз нема правильно навчених астрологів, вони самоучки, понахоплювали якихось уривків знання. Якшо ця традиція передавалась в роду, тоді дійсно можна було сказати людині  чим займатися, які в неї риси характеру, навіть, якого чоловіка чи дружину бажано шукати. Не просто, хто потрапить на очі. Це робилося із знанням духовних і матеріальних законів.
     Також це дуже сильний вплив створює на формування інтелекту людини. Це ще вищий рівень. Є розум, є інтелект. Це певна оболонка, яка покриває нас як душу. Інтелект – це означає, що у нас є якась мета життя, вища ціль.  І взагалі, якщо ми піднімем традиції роду узагальнено, ця ціль була духовна. В будь-кій духовній традиції ця ціль духовна. Усвідомити себе слугою бога. Що тіло, бренне тіло, воно буде зруйноване. Наші якісь обов’яки – дитини до матері, це тимчасово. Матері до дитини також. Діти виростають і це вже не такі діти, Тому, навіть на протязі одного життя, людина повинна знати, як праивльно використати ці свої відносини з близькими.  Тобто, з часом наші обов’язки до наших близьких – змінюються. І взагалі, люди навіть не знають про це. Обов’язки різні. Але вища ціль життя  – це пізнати себе, пізнати бога. Пізнати, що ми слуги бога. І таким чином розв’язати проблеми матеріального світу. Але зараз до тимчасових обовязків люди настільки прив’язуються, що вони все своє життя, проживаючи, умовно 100 років, людина мислить так, починає контролювати дорослих дітей, надмірна прив’яаність до родичів, вона просто стає причиною якихось конфліктів, якихось, соціальних проблем. Хоча, у ведичному суспільстві, дорослі члени роду, якщо їх не хотіли слухати, вони давали можливість діяти на власний розсуд, але давали правильну основу розуміння своїх обов’язків, діяльності, духовних цінностей. Так і Крішна каже, я тобі розказав все, вся ця книга розказує, як правильно побудувати наше життя, він каже, що повинна бути правильна духавна ціль,  як ми повинні діяти на різних рівнях нашого життя. Якщо ми на стані учнівства, в нас є одні обов’язки, коли в нас є сім’я, є діти, в нас інші обов’язки. Коли діти виросли – в нас ше інші обов’язки.

Коли в нас вже немає власної сім’ї, в нас ще інші обов’язки. Люди про це не знають. І це причина величезних проблем і взагалі потрясінь в світі, катастроф. Це суцільна катастрофа в світі зараз. Це все знання передавалося по ланцюжку сімейних традицій. Старші – вони володіли цими знаннями, вони навчали молодих. Описувалось тут, що жінки, вони додержуватись певних релігійних обрядів. Тобто, сімейні традиції – це обов’язок жінки, це її культура. Зараз цього немає. Зараз культура – це Інтернет, чіпси, кока-кола чи пиво. Це те, що руйнує культуру. Жінки не вміють готувати. В ведичній культурі, взагалі, в духовних культурах дуже багато значення приділяється їжі. Це створює певну псхологічну атмосферу в сім’ї. Тим більше, що в духовних традиціях, в нашій традиції, їжа готується не просто заради задоволення чуттів, Вона має дуже глибокий духовний вимір. Через те, що вона готується, щоб задовольнити бога, по суті. Коли ця їжа готується з любов’ю, вона несе в собі позитивне послання не тільки матеріальне, але і духовне. І таким чином сім’ї стають міцними. Тіло – це те, у що перетворюється їжа. Тому ми бачимо слабенькі тіла, хворі, безпорадні. Якщо ми навчені цьому, то в наших сім’ях будуть рости здорові діти, по меншій мірі, в них буде здорове тіло.  Здорове тіло то, практично, є основа для соціального розвитку, психологічного, інтелектуального і також духовного.

– Дуже дякую!

P.S.Logo-prashhur-5

  Статтю підготовлено спеціально для Пращур.укрЯкщо Ви зацікавлені в дослідженні своїх сімейних коренів, хочете створити генеалогічне дерево, знайти документи про походження для Карти Поляка – звертайтеся до нас. Ми допоможемо!

Залишити відповідь

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься.

*
*