10846113_599326710192709_2500552413577738814_n

    Директор Центру вивчення генеалогії “Пращур”, вінничанин Віктор Долецький допомагає усім охочим дослідити свій родовід та скласти генеалогічне дерево. На генеалогічних вечорах він розповідає із чого починати дослідження та як правильно його проводити.

– Вікторе, хто приходить на Ваші вечори? Багато охочих дізнатися своє коріння?

– Зараз вони проходять нерегулярно. Більше по запису в соціальних мережах або в рамках фестивалів. Хоча, нещодавно до мене звернулися з історичного відділу Вінницької єпархії, щоб провести таку зустріч. То ми зробимо оголошення в наших групах, щоб вони долучалися.

   Аудиторія дуже різна, від студентів до пенсіонерів. Їх якраз і найбільше. Можливо, тому, що мають більше часу. Трохи більше жінок, відсотків десь шістдесят на сорок. В загальному ж – це люди, які хотіли б дізнатися більше про своїх предків. Багато таких, хто уже починав, але зіткнувся із проблемами.

– Які найтиповіші проблеми?

– На першому місці, мабуть, непривітність деяких архівів. Особливо відносно людей, які приходять туди вперше. Вони стикаються із агресією працівників, які просто не хочуть пояснювати нюанси роботи. Мовляв, для чого це вам потрібно. Зводиться це до того, що на стіл такому досліднику кидається путівник по архіву — а це така товстезна книжка — і все. І людина просто не знає, що робити. Але наш вінницький архів привітний до відвідувачів. Сподобався також одеський.

    Ще проблема – незнання структури архіву, де можна шукати. Незнання джерел, де може зберігатися інформація. Відсутність досвіду читання документів. Адже у них до поганого почерку може додаватися своєрідний стиль написання минулих сторіч. Проблеми створює також відсутність деяких документів чи певного періоду.

– Скільки часу Вам знадобилось, щоб пройти це все?

– Ну, я і зараз продовжую навчатися. Але на ці ази у свій час довелось витратити два роки.

– Ви працюєте над створенням генеалогічного дерева прихожан Погребищенського костелу. Як просувається проект?

– Уже ввели в базу дані за 12 років — із 1849 по 1860 роки. Це 5660 осіб. Ми також у базі поєднуємо їх родинними зв’язками. Ідея проекту виникла десь на початку 2013 року як продовження дослідження власного родоводу. Зараз цей проект незалежний від мого генеалогічного дерева, хоча його результати допоможуть мені його розширити. Багато моїх предків батьківської гілки прихожани погребищенського костелу. І оскільки більшість із прихожан мають родинні зв’язки, то вирішив вивчати не окремі родини, а весь костел. До того ж, у мене знайшовся однодумець — Олег Рисич, предки якого теж із цього костелу. Він займається технічною стороною проекту, без нього він навряд чи був би реалізований.

– Окрім звичайних консультацій, Ви надаєте і платні послуги по дослідженню родоводу, вони зараз затребувані? Яка їх вартість?

– Кількість людей, які цікавляться родоводом дійсно збільшується. Але платити за це гроші готові далеко не всі. Хоча в мене в роботі зараз є 10-12 проектів. Це замовлення по повному дослідженню родоводу, по певному прізвищу. Проте, найбільше звертаються за підтвердженням польського походження.

    Щодо ціни, то однієї цифри немає. На неї впливає багато факторів – регіон, кількість гілок, наявність документів, які дані є у самого клієнта. Так, повне дослідження коштує від 1000 доларів. Дослідження по одній лінії – від 500 доларів. Один знайдений факт – три-чотири долари. Підтвердження польського походження – від сотні доларів.

Як варто досліджувати родовід:

1. Чітко структурувати інформацію, яка вже є. Зробити це на папері або в спеціальній програмі. Починаючи з себе, батьків, бабусь, дідусів.
2. Розпитати родичів. Особливу увагу звертати на далеку рідню: двоюрідних, троюрідних сестер і братів дідусів і бабусь.
3. Звертатися до архівів. Метричні книги зберігаються в обласних архівах.
4. Якщо немає документів в архівах, можна відвідати храм в селі, звідки родом предки. Метричні книги можуть зберігатися там. Або розпитати старожилів: хтось із них міг зберегти у себе документи, коли почалися гоніння на церкву.
5. Спілкуватися на форумах із однодумцями та експертами, які зможуть підказати вихід з глухого кута.

Більше інформації про дослідження родоводу можна дізнатись тут: http://пращур.укр

Тамара Тисячна ©

Джерело – ресурс Власно Інфо.