Кожен дослідник генеалогії на будь-якому рівні – початківець чи досвідчений спеціаліст зустрічався з труднощами, які ускладнюють процес побудови родового дерева та пошуку інформації про рід. Такими труднощами є непривітність деяких архівів до “новачків” у генеалогічній справі, відсутність документів, незнання структури та специфіки пошуку у архівах та інші. Усі ці складнощі можна нейтралізувати, і ми підкажемо вам, як саме це зробити. Нижче ви знайдете найтиповіші проблеми дослідника генеалогії та рекомендації по їх усуненню.

yak-zniziti-postiyna-napruga

1. Непривітність деяких архівів

   Працівники не всіх архівів відрізняються привітністю та дружелюбністю, особливо відносно людей, які приходять туди вперше. Вони стикаються із агресією працівників, які просто не хочуть пояснювати нюанси роботи. Мовляв, для чого це вам потрібно. Зводиться це до того, що на стіл такому досліднику кидається путівник по архіву — а це така товстезна книжка — і все. І людина просто не знає, що робити.

   Для того, щоб знівелювати негативне враження від першого походу у архів та провести час максимально продуктивно, потрібно підготуватися. Перш за все, перед тим, як прийти до архіву, потрібно знати назву населеного пункту, де проживали предки, до яких територіальних одиниць належав населений пункт у різний час; віросповідання пращурів, соціальний стан (селяни, міщани, однодворці, військові, службовці, дворяни). Потрібно взяти із собою паспорт та написати заяву, щоб вас допустили до роботи у архіві.

    Перший етап роботи – перегляд описів фондів – потрібно виписати документи по населеному пункту і замовити їх до видачі у працівників читального залу.

2. Незнання джерел, де може зберігатися інформація

    На сьогоднішній день існує велика кількість архівних документів, інформації з яких вистачить для того, щоб дізнатись немалий масив інформації про членів своєї родини та скласти родовід. Не знання того, ДЕ саме може міститися інформація про рід значною мірою “гальмує” подальші пошуки та може скластися хибне враження, що складання родоводу абсолютно безперспективне заняття.

   Основними джерелами архівної інформації є: метричні книги, ревізькі казки, сповідальні відомості.

  Метричні книги – почали вестися у церквах з 1722 р. Зазвичай мають три частини – народження, шлюб та смерть. Ревізькі казки – документи, в яких вівся “подушний” облік населення відповідно новій системі оподаткування. Сповідальні відомісті – поіменний реєстр парафіян церкви, які сповідувалися у священника. Також інформацію біографічного характеру можна знайти у таких документах: формулярні (послужні) списки, клірові відомості, рекрутські відомості, місцеві переписи, слідчі та судові справи та ін.

   Деякі архівні матеріали оцифровуються, та значну частину потрібно буде переглядати особисто. У статті  зазначені сайти, які будуть корисні при генеалогічному пошуку.

4871505d2866962ff41c2e5c22af588d

3. Незнання структури архіву, з чого починати пошук

    Часто люди взагалі не уявляють, яким чином потрібно здійснювати пошук архівних даних. Виникають складнощі різного характеру – від того, де саме може зберігатися інформація (в яких типах архівних установ) до видів документів, в яких міститься інформація.

   Для того, щоб знати, з чого починати пошуки, потрібно займатися самоосвітою та спілкуватися з однодумцями, більш досвідченими генеалогами. Рекомендуємо читати тематичні форуми (наприклад, ГЕНЕО – форум українців, які займаються генеалогією), статті на спеціалізованих  ресурсах про специфіку різних типів документів, яку інформацію вони можуть містити, в яких архівах зберігатися. Якщо виникають труднощі – сміливо звртайтеся за порадою.

4. Відсутність досвіду читання документів

    Практично усі архівні документи – рукописні. Трапляються документи на страрослов’янській мові, приходиться тренувати око в майстерності розшифрування різноманітних почерків – як зразково каліграфічних, так і наближених до “лікарських”. До поганого почерку може додаватися ще й своєрідний стиль написання минулих сторіч.

      Це не найбезнадійніша проблема, адже вона вирішується з досвідом, проте, на початку робота з документом може забирати багато часу та вимагати значних зусиль та терпіння.

5. Відсутність деяких документів чи певного періоду

    З цією задачею зіштовхуються як початківці, так і досвідчені дослідники, адже у нашій історії траплялися періоди, коли була знищена значна кількість архівних документів через війну, стихійні лиха та з інших причин.

    В такому випадку потрібно звертатись за документами до інших архівних установ – іншого обласного архіву, де можуть зберігатися документи цього населеного пункту, також важливі відомості можуть міститися у фондах сільських управлінь, у місцевих церквах.

     Дослідження родоводу – далеко не просте заняття. Тут необхідна наполегливість, витримка  та неабияке бажання. Якщо всі ці якості присутні – перепони, що ставатимуть на шляху, будуть лише можливістю набуття нових навичок та удосконалення майстерності у складанні сімейного дерева. Звертайтеся по допомогу – обов’язково відгукнемося.

      Результативних вам пошуків!

Віктор Долецький ©

Наконечна Тетяна ©

P.S.Logo-prashhur-5

  Статтю підготовлено спеціально для Пращур.укрЯкщо Ви зацікавлені в дослідженні своїх сімейних коренів, хочете створити генеалогічне дерево, знайти документи про походження для Карти Поляка – звертайтеся до нас. Ми допоможемо!

4 thoughts on “Труднощі у пошуку предків

  1. Добрый день!

    Случайно обнаружил сайт центра изучения генеалогии “Пращур”. На нем увидел предложение представителей центра обращаться по вопросам генеалогии.
    В связи с тем, что часть предков, родственников проживала (в предградье (сто лет назад такое слово использовалось) Винницы – Малых Хуторах (они же имели название “Педьки”), и проживает в Виннице (Малые Хутора уже включены в Старогородский район Винницы), подумал обратиться к центру и узнать, продолжает ли он и в настоящее время оказывать услуги по поиску фамилий в тех же архивах Украины.
    Кое-что я по опросам родственников, письмам нашел. Но хочется большего.
    Если центр оказывает услуги, подскажите, каковы формы оплаты услуг, стоимость услуг?

    С наилучшими пожеланиями,
    Константин
    живу в городе Алматы (Казахстан)

  2. Корисна стаття для початківців. Шкодую лише, що вона не трапилася мені на очі до першого походу в обласний архів. Сталося саме так, як описано у вас: на стіл кинули товстезну течку “Правила роботи в архіві” обсягом з “Війну і мир” і сказали “Читайте, там все є”. Це був стандартний спосіб відлякування охочих до генеалогії, як згодом з’ясував, тож довелося вчитися на власних помилках.

  3. Сжато, лаконично и по сути. Я столкнулась с необходимостью обратиться в архив. Теперь ясен алгоритм действий (ссылки оч.полезные). Спасибо. Надеюсь еще кому-то поможет.

    • Дякуємо, Юлія! Дуже приємно читати такі відгуки! Успіху Вам і вдалих пошуків!

Comments are closed.