В одній із попередніх публікацій ми розповідали про таке джерело інформації як списки біженців Першої світової війни. Ця тема викликала бурхливе обговорення в соціальних мережах і ми вирішили її продовжити.

Публікацію можна прочитати за посиланням: Списки біженців часів Першої світової війни 

Фото: Біженці у Володимирі-Волинському, 1916 р.

Якщо хтось із ваших предків в роки Першої світової війни був біженцем і був переселений у східні губернії тогочасної Російської імперії, то вам неодмінно треба прочитати книгу Жванко Л.М. Біженці Першої світової війни: український вимір (1914–1918 рр.)., видану у 2012 році.  Авторка подає багато цікавих фактів, статистики, визначень таких понять, як «біженець», «виселенець», «евакуація», «депортація». Книга буде цікава усім, хто цікавиться генеалогією та періодом Першої світової війни, адже там можна дізнатись про соціальний та віковий портрет біженця, проблеми з якими зіштовхнулось цивільне населення в роки війни.

Одним із цінних джерел часів Першої світової війни є листи. В контексті сьогоднішньої теми, нам вдалось натрапити на цікавий лист біженця з Волині. Документ датується 1918 роком. На конверті вказана дата отримання 15 травня. Лист адресований в місто Москву, на Червону Площу №1, в установу під назвою Відділ біженців (колишнє Центральне управління Всеросійського союза біженців). Нижче подаємо текст із листа і прикріплюємо оригінал. 

Лист біженця з Волині, 1918 р.

Лист біженця з Волині, 1918 р.

Посилання на джерело

Автор листа, біженець Волинської губернії, Володимир-Волинського повіту, Пульменської волості, села Піща. Звати його А. А. Писачук. В листі він запитує, коли мешканці Волинської губернії зможуть повернутись у рідні місця. Він запитує, чи відбудеться повернення на батьківщину влітку 1918 року, чи ні? Бо між біженцями точаться різні плітки, ніхто нічого точно не знає. Також волиняни повідомляє, що біженці знаходяться в поганому стані, в них немає роботи, хліб коштує дорого, або його взагалі немає. Біженець просить, щоб їх відправили у рідні “попелища”. Тут він має на увазі знищені та спалені в роки війни села. Біженець пише, що на рідній землі краще померти, ніж в на чужій. Внизу стоїть підпис і дата 18 квітня 1918 року. Як бачимо, доля біженців була не проста в роки війни, не всі після її закінчення повернулись в рідні краї, були й такі, що не пережили важкої дороги. 

Фото: Біженці на вулицях міста Ковеля, 1916 р.

В наступних листах того часу, від біженців читаємо про голод, важкі умови, про те, що часто біженцям приходилось просити милостиню в місцевого населення під вікнами. 

Посилання на джерело

Як бачимо, при вивченні роду родинні листи часто можуть містити цінну інформацію про ваших предків, тому не ігноруйте їх як джерело з генеалогії роду. Звертайте увагу на деталі, дати, місця та імена. 

Фото: Біженці в Західній Україні, 1916 р.

Якщо у ваших родинних колекціях є цікаві листи, які можуть розповісти багато про історію якогось регіону, чи містять враження, або спогади, то діліться з нами, і ми про них напишемо в наступних публікаціях.

 

Автор © Тетяна Яцечко-Блаженко


  Статтю підготовлено спеціально для Пращур.укрЯкщо Ви зацікавлені в дослідженні своїх сімейних коренів, хочете створити генеалогічне дерево, знайти документи про походження для Карти Поляка – звертайтеся до нас. Ми допоможемо!