Сьогодні хочемо розповісти про такі документи генеалогічного характеру, як “шлюбні обшуки” або інша назва “брачные обыски”. Поряд із метричними книгами, сповідальними відомостями, обшуки можуть допомогти віднайти цінну інформацію, яка не вказана в інших джерелах. Тому, якщо ви переглядали каталог документів і побачили, що по вашому населеному пункту є такі документи, то обов’язково переглядайте, адже є шанс віднайти цікаві факти про родичів та сусідів.

Молода, свати і свахи. Обряд благословення посеред дороги, село на Поділлі, 1870-ті роки

Головна мета шлюбних обшуків полягала в тому, щоб дізнатись чим більше про майбутніх наречених. В процесі опитування, до прикладу, могло з’ясуватися, що молодятам не можна одружуватись, бо вони родичі, або хтось із наречених має шлюб. 

На жаль, до нашого часу дійшли не всі книги шлюбних обшуків, частина була знищена в роки Першої та Другої світової війни з храмами.

На титульній сторінці книги шлюбних обшуків часто вказано населений пункт, за які буде інформація в книзі. 

Що цінного можна дізнатись із такого джерела? Перш за все, це дата і місце (храм), де проводили обшук. 

Потім вже йде інформація про нареченого та наречену. Тут звісно цінність становлять такі факти, як імена наречених, вік, імена їх батьків, місце проживання, віросповідання.

Ця інформація, може бути подана на кількох мовах, що є дуже зручним.

Шлюбний обшук, 1890 р. (з аукціону в мережі Інтернет)

Далі йдуть кілька важливих пунктів, без яких шлюб не може бути можливим. В графі №4 запитують у обох, чи вони не мають якогось зв’язку, чи не родичі, чи хтось із них зараз не одружений з кимось іншим? Адже тоді не було Інтернету, соціальних мереж, різних баз даних і чоловік міг мати кілька жінок у різних регіонах. Але якщо все добре, то в наступному рядку вказують “холост” і “девица”, до прикладу. Можуть бути також записи “вдова” чи “вдівець”.

Ще 100 років тому статус батьків, їх слово відігравали під час шлюбу дуже важливу роль. Якщо батьки проти, весілля могло і не відбутись. 

Тому цікавим моментом є те, що у документах “шлюбні обшуки” є пункт, де мала бути – згода на шлюб батьків. Якщо все було добре, то священик записував “согласие обоих родителей”. 

Якщо нічого не могло суперечити процедурі, то в шлюбних обшуках вказували дату майбутнього весілля. 

В кінці документу були підписи наречених, свідків (або поручителів) та того, хто робив обшуки. Найчастіше підпис складався із прізвища, імені та по-батькові. Інколи навпроти одного із наречених замість підпису був запис – неписьменний, тобто не вмів писати і навіть підписатись за себе. Цей факт теж є цікавим, адже можна зрозуміти, чи були ваші предки письменні, чи ні.

Зустріч молодого із сватами в селі Немовичі (зараз Сарненський р-н, Рівненська обл.), 1930-ті рр.

Інколи, в документі можна прочитати про професію чи заняття, когось із майбутнього подружжя, чи їх батьків. До прикладу, якщо хтось військовий, учитель чи лікар.

Пишіть в коментарях, що цікавого ви дізнались із шлюбних обшуків своїх предків.

Бажаємо гарних пошуків.

 

Джерело фото: https://etnomuzeum.eu/

Автор: Тетяна Яцечко-Блаженко

Вам може бути цікаво:

Як при дослідженні родоводу можуть допомогти фільтраційні справи?

 


  Статтю підготовлено спеціально для Пращур.укрЯкщо Ви зацікавлені в дослідженні своїх сімейних коренів, хочете створити генеалогічне дерево, знайти документи про походження для Карти Поляка – звертайтеся до нас. Ми допоможемо!