Кожен період в історії Волині має свої особливості, пов’язані із подіями, які тоді відбувались, із людьми, які тут проживали. Також є відмінності в термінах, посадах та назвах населених пунктів.

В документах попередніх століть нам вдалось зібрати інформацію про предводителів Луцького повітового дворянства. І сьогодні про кількох представників цієї виборної посади розповімо нашим читачам.

Фото: Кабінет статського радника.

Проте для початку дамо визначення, хто ж такий предводитель дворянства? Це була така виборна посада шляхетського самоврядування за часів існування Російської імперії. Були губернські (до прикладу «волинські», «київські») та повітові (до прикладу «луцькі») предводителі дворянства.

Предводитель дворянства – це те саме, що повітовий маршалок шляхетства. Він обирався повітовими зборами під час загального губернського дворянського зібрання. Обрану особу мав потім затвердити губернатор. 

У функції повітового «предводителя» входило очолювати: 1) Земські збори; 2) повітову освітню раду; 3) повітовий з’їзд. Окрім того він міг брати участь у судових процесах. Це могло статись у випадку, коли судили чиновника за неналежну поведінку. Також у функції предводителя дворянства входило інспектували виконання земських і повітових повинностей і збирати внески зі шляхти (дворян). 

Посада «предводителя» проіснувала до Лютневої революції 1917 року. Ми спробували провести розвідку і зібрати факти з біографій предводителів дворянства, щоб зрозуміти краще, кого влада тогочасної Російської імперії направляла на Волинь. 

Фото: Григорій Бєляєв

Григорій Бєляєв

Постать Григорія Бєляєва цікава і тим, що він вісім років був луцьким міським головою… 

Григорій Миколайович Бєляєв (1843-1916) був волинським землевласником. У його володінні був маєток у селі Коршів (Луцький район). Окрім волинської землі, у його володінні був маєток у місті Києві. Вартість останнього становила 140 тис. рублів.

З біографії Г. Бєляєва відомо, що навчався він у Курській духовній семінарії, правда не довчився, кинув навчання. Наступним навчальним закладом був юридичний факультет Харківського університету. Після закінчення навчального закладу, він кілька років пропрацював вчителем у одному із училищ, проте уже в 1867 році по направленню приїхав на Волинь.

Тут Г. Бєляєв розпочинає роботу на посаді мирового посередника у Луцькому повіті. До компетенції мирового посередника входило: розгляд скарг, суперечок і непорозумінь між поміщиками та їх звільненими від кріпацтва селянами; регулювання відносин між поміщиками та селянами. Також мировий посередник здійснював нагляд за діями органів місцевого самоврядування. До його функцій входило здійснювати судовий розгляд дрібних справ щодо найму робітників, оренди землі, потрав і порубок лісів, якщо ціна позову не перевищувала 30 рублів.

В період із 1872 до 1875 року Г. Бєляєв виконував функції Луцького повітового предводителя дворянства. 

В період із 1881 до 1889 року Григорій Бєляєв був обраний Луцьким міським головою. 

Фото: Мапа Волинської губернії, 1913 р.

Із 1890 року він став мировим суддею, а потім із 1896 до 1905 року очолював з’їзд мирових суддів округу. Майже десять років він був почесним мировим суддею Луцького суддівсько-мирового округу. 

Окрім своєї професійної діяльності він займався також освітньою та меценатською справою. Так, саме Бєляєв опікувався Коршівським однокласовим народним училищем, Луцькою міською лікарнею та Луцьким повітовим тюремним відділом. 

У 1904 році Бєляєв пішов у відставку, він тоді був на посаді статського радника. 

Варто сказати кілька слів про коршівський маєток Бєляєва поблизу Луцька. Його вважали одним із кращих господарств на Волині.

Також за своє життя Г. Бєляєв не раз був обраний членом Державної думи від Волинської губернії. В сферу його зацікавлень в політиці були аграрні питання,  також він активно боровся із п’янством на селі. 

Помер Г. Бєляєв у 1916 році від запалення легень. Був одружений і мав трійко дітей. Про сина Анатолія нижче теж піде мова…

Фото: Олексій Нєстроєв

Олексій Нєстроєв

Олексій Олексійович Нєстроєв (1845—1916) був родом із Таврійської губернії. Народився у родовому помісті під назвою «Збур’євка». Освіту здобув у Одеському університеті. З 1867 року працював у Міністерстві внутрішніх справ.

27 лютого 1897 року Олексій Нєстроєв був внесений у другу частину родословної книги Волинської губернії, а вже 7 квітня 1897 року він очолив Луцьке повітове дворянство. 

Він був великим землевласником у Таврійській та Волинській губерніях. Зокрема, на Волині у його власності були такі села як Годомичі та Чаруків у Луцькому повіті. 

У 1906-1916 роках він був таврійського губернським предводителем дворянства. Також працював на посаді дійсного статського радника, удостоєний придворного звання «гофмейстера» (придворний урядовець, що відав канцелярією, касою).

Помер О. Нєстроєв у 1916 році в місті Сімферополі, де був похований у родинному склепі. 

Фото: Анатолій Бєляєв

Анатолій Бєляєв

Анатолій Бєляєв був сином вищезгаданого луцького міського очільника Григорія Бєляєва. Він народився на Волині, у родинному маєтку у Коршеві 3(15) січня 1871 року. 

Освіту здобув на юридичному факультеті Київського університету в 1894 році. Потім розпочав роботу за фахом при судовій палаті, далі секретарем суду в Радомі, Варшаві, Любліні, Новгороді. В 1904 році став прокурором Томського окружного суду.

Пізніше А. Бєляєв переїздить на Волинь, у родинний маєток і розпочинає займатись суспільною діяльністю. З 1907 року він був обраний Луцьким повітовим предводителем дворянства. Він був ним до 1917 року.

В період із 1910 до 1915 року А. Бєляєв очолював Луцьку земську управу. В 1914 році отримав чин статського радника. 

5 лютого 1915 року його обрали членом Державної ради від Волинського губернського земства. 

В роки Першої світової війни, помістя в Коршеві зайняли німецькі війська, за те, що його відібрали, німці заплатили Бєляєву компенсацію у розмірі 3500 рублів. 

Пізніше А. Бєляєв емігрував до Польщі. Там він помер у 1934 році у 63 роки. Похований був у Варшаві.

Автор: Тетяна Яцечко-Блаженко


  Статтю підготовлено спеціально для Пращур.укрЯкщо Ви зацікавлені в дослідженні своїх сімейних коренів, хочете створити генеалогічне дерево, знайти документи про походження для Карти Поляка – звертайтеся до нас. Ми допоможемо!