Розпочинаючи пошукову роботу по одному із замовлень послуги “підтвердження національності” я й гадки не мала, скільки в результаті відкриється сімейних таємниць для нащадків!!! 
 
Надана інформація для проведення пошуку була поверховою та неконкретною (із замовлення Ірини):
  • “польське походження мав дідусь по лінії батька Кваснєвський Василь Михайлович;
  • місце його народження невідоме, ймовірно Вінницька область;
  • рік його народження невідомий, приблизно 1912-1914 роки;
  • про рідних братів і сестер дідуся невідомо нічого;
  • одружився після закінчення служби у Вінницькій області, рік одруження невідомий;
  • старший син Віктор народився в 1937 році в Вінницькій області;
  • молодший син Анатолій народився в 1941 році в Сталінській області;
  • про застосування політичних репресій точних даних немає, відомо лише, що перед війною він
  • перебував під слідством в органах НКВС;
  • помер дідусь в 1946 році в Запорізькій області”.

Ще була інформація про дружину дідуся — Онисю Борисівну, 1920 р.н.: посвідка про народження, атестат про закінчення школи. І все.

 
За таких вихідних даних сподіватися на успішний та результативний пошук було марно, адже основною запорукою такого є правильне визначення територіальності, тобто населених пунктів, де відбулися певні події чи мали місце відповідні факти. В даному випадку – жодної конкретності, лише Вінницька область (?).
 
Потрібно було або ж діяти, або відмовитися від виконання послуги. Я обрала перше. В цьому випадку вкрай необхідним був збір додаткової інформації, яка, можливо, “вивела б” на територію пошуку.
 
При перегляді БД “Подвиг народа” було знайдено відомості про Кваснєвського Василя Михайловича, 1911 р. н., уродженця м. Кам’янець-Подільського Хмельницької області, який в 1943 році призивався в РККА з Запорізької області. Стовідсоткової впевненості в тому, що це саме та особа, інформація щодо якої розшукується, не було, але стало “тепліше”.
 
При опрацюванні відповідних архівних документів про застосування політичних репресій до осіб в поле зору потрапив Кваснєвський-Васюк Василь Михайлович, 1911 року народження, уродженець Кам’янець-Подільського району Хмельницької області, який станом на 1938 рік проживав у м. Кам’янець-Подільський.
 
Проаналізувавши отриману щодо обох осіб інформацію, прийшла до висновку, що це могла бути не лише одна і та ж особа, але й саме дідусь Ірини. Але де ж Вінницька область? Та й Ірина при спілкуванні переконувала, що ні місто Кам’янець-Подільський, ні прізвище “Васюк” в її родині ніколи не звучали; обидві з названих осіб до неї ніякого відношення не мають.
 
Проте незважаючи на таку реакцію, мені захотілося ознайомитися з архівною кримінальною справою на Кваснєвського-Васюка Василя Михайловича. Не можу пояснити причини такого рішення, можливо було якесь відчуття того, що вся розгадка в цій справі?
 
 І як пізніше у відгуку зазначила Ірина: “…Результат превзошел ожидания!”.
 
… При допиті обвинувачений Кваснєвський Василь Михайлович показав: “Я народився в селі Субіч Камянець-Подільського району в сім’ї селянина-бідняка, моє справжнє прізвище, тобто, прізвище по рідному батьку — Васюк, проте цим прізвищем я не користувався з того часу, як мене всиновив гр-н села Суржинці Кам’янець-Подільського району Кваснєвський Михайло, який тоді мене і записав на своє прізвище. Мій рідний батько Васюк Омелян помер ще до революції і про його смерть я взагалі не пам’ятаю, так як був тоді ще дитиною.
 
З семирічного віку я пішов батрачити до місцевих заможних селян — пас худобу. У віці 11 років мене мати найняла в батраки в село Суржинці до селянина-середняка Кваснєвського Михайла, в якого я безперервно був батраком 4 роки, а потім мене почали розраховувати, при чому по суті за мою чотирьох-річну роботу Кваснєвський Михайло нічого не заплатив, у зв’язку з чим я почав вимагати оплатити мені за 4 роки роботи. В подальшому Кваснєвський, боячись щоб я його не передав до суду, домовився з моєю матір’ю усиновити мене, і я на пропозицію своєї мами погодився. У цього Кваснєвського я проживав до мобілізації мене в армію, тобто до 1933 року, в 1930-1931 році я поступив членом колгоспу в селі Суржинці і на мою пропозицію в колгосп поступили мій прийомний батько з дружиною. До призову в Червону Армію я працював в колгоспі на різних роботах, на день виїзду в мене в колгоспі залишилося 360 трудоднів не оплачених, які при виїзді в РККА я залишив прийомному батькові — Кваснєвському Михайлу.
 
 
Службу в Червоній Армії я відбував в м. Харкові, рядовим червоноармійцем, демобілізувався по закінченню терміну служби — восени 1935 року.
 
Після демобілізації я влаштувався на роботу в м. Кам’янець-Подільський. Першочергово я з Кваснєвським Михайлом підтримував зв’язок, який полягав в тому, що я мав право на частину майна Кваснєвського Михайла і крім того у нього зберігалися мої особисті речі, які залишилися після призову в Червону Армію, в зв’язку з чим я відвідував Кваснєвського і вимагав віддати мені мої речі і за частину майна — корову, проте Кваснєвський Михайло весь час тягнув з вирішенням цього питання… Через це я сильно образився на Кваснєвського Михайла і остаточно посварився… Крім цього, Кваснєвський Михайло одразу після мого приїзду з Червоної Армії пропонував мені одружитися на польці, на доньці сестри його дружини, проте я відмовився і женився на комсомолці-українці і після цього Кваснєвський Михайло мені сказав: “Сам комсомолець, одружився з комсомолкою і тепер будете жити як турки!”. З цього приводу у нас також виникли взаємні непорозуміння.
 
Коли я тільки женився в 1936 році, то тоді мені по службі надали відпустку і я разом з дружиною ходив до своєї рідної мами Васюк Палажки, яка проживає в селі Субочі Кам’янець-Подільського району…”.
Наявний у справі інший процесуальний документ – анкета арештованого Кваснєвського-Васюка Василя Михайловича від 17 червня 1838 року – розвіяв всі попередні сумніви: до складу сім’ї на час арешту входили дружина Онися Борисівна Кваснєвська – 18 років, син Віктор Васильович — 9 місяців. Хоч і надані Іриною відомості про територію пошуку не відповідали фактичним, проте інформація про дружину Онисю Борисівну, 1920 р.н., і сина Віктора, 1937 р.н., повністю збіглася з анкетними даними.
 
Ось так несподівано з’ясувалося, що кровними батьками дідуся Ірини – Василя – були Васюк Омелян та Васюк Палажка, українці за національністю. Народився Васюк Василь Омелянович в 1911 році в Хмельницькій області, а Кваснєвським Василем Михайловичем, поляком, він став в 1930 році внаслідок усиновлення польською родиною. До переїзду в Запорізьку область родина проживала в Хмельницькій області. Чому фігурувала Вінницька область, ми з Іриною так і не зрозуміли, а запитати уже не було в кого… В родині, мабуть, з певних причин замовчувались достовірні відомості про минуле предків.
 
…Через нестерпний тиск на попередньому слідстві Кваснєвський В. М. змушений був зізнатись у злочині, якого не вчиняв. А інкримінували йому те, що входив в шпигунську організацію, збирав і передавав польській розвідці відомості шпигунського характеру.
 
Проте проявивши в черговий раз свій вольовий характер, Василь Михайлович зумів переконати суд, що кримінальну справу сфабриковано; повністю заперечив свою вину. Через неповноту та недоліки попереднього слідства, які не могли бути усунуті в судовому засіданні, справа була повернута на додаткове розслідування, а в подальшому — закрита за недоведеністю вини обвинуваченого.
 
Завершуючи свою розповідь хочу наголосити на тому, яку визначальну роль відіграв ретельний аналіз та перевірка наявної інформації! Несподівано було знайдено не лише потрібні відповідні документи, але й  розкрито таємницю польського коріння дідуся Ірини.
 
З метою збереження конфіденційності усі прізвища змінені.
 

©Людмила Гриб

Вам може бути цікаво:
Які документи про національність шукати дома? 
Пошук документів в архіві для Карти Поляка: Що варто знати?

P.S.

  Статтю підготовлено спеціально для Пращур.укрЯкщо Ви зацікавлені в дослідженні своїх сімейних коренів, хочете створити генеалогічне дерево, знайти документи про походження для Карти Поляка – звертайтеся до нас. Ми допоможемо!

9 thoughts on “Несподівана таємниця польського коріння

  1. Добрый день!
    Девичья фамилия матери – Филиппович. На данный момент нахожусь в Польше, ожидаю на документы. Помогите, пожалуйста, по вопросу родословной. Возможно я бы уже могла подать на польский паспорт.

    • Написали на пошту

  2. Добрый день. Я хочу заказать генеалогическое исследование для поиска польских корней.
    Какие исходные данные от меня потребуются, сколько нужно Вам на это денег и времени.
    С уважением!
    Виктор

    • Доброго дня. Відповіли вам на пошту

  3. Доброго дня, я б хотіла знайти польське коріння , щоб податися на карту поляка. Які дані потребуєте і скільки це коштує.

    • Доброго дня. Написали Вам на пошту

  4. Здравствуйте, я хочу узнать польские корни своего мужа Анацкого Игоря Валентиновича. Он родился в пос. Северный мелитопольского р- на Запорожской обл. Дело в том ,что бабушка моего мужа рассказала, что предки жили в Польше. Как это можно узнать?

    • Добрий вечір. Можна шукати документи про предків через архіви. Якщо Вас цікавить інформація для отримання карти поляка, то потрібно, щоб польську національність мали батько чи мати, бабуся чи дідусь або його/її батьки (обоє). Якщо вони не мали польську національність, а лише проживали на території Польщі, цього не достатньо.

  5. Я Футомський Броніслав Йосипович 1957 р.н.,батько- Футомський Йосип Броніславович 1932 р.н.,дід-Футомський Броніслав Йосипович 1903 р.н.,прадід- Футомський Йосип Йосипович 1875-1880р.н.(В1936р. вивезений у Казахстан і там розстріляний) Всі родились в Хмельницькій обл.Дунаєвец.кий р-н селище Смотрич,участок Михівка.В свій час область була Кам”янець-Подільська,а район Смотрицький.

Comments are closed.