При пошуках інформації про предків часто документів у архіві за місцем проживання може бути недостатньо. І потрібно буде їхати чи робити запит в архів сусіднього регіону або столичний. Сьогодні хочемо розповісти про цікаві документи та фотографії періоду Першої світової війни (1914-1918 рр.), які стосуються мешканців Волині, проте зберігаються вони на Львівщині. 

Фото: Українська народна школа в с. Городнє Фото: (Ковельський р-н), учителька Любов Білобран із учнями, 1917 р.

Ці документи описав та дослідив у своїй книзі Олег Разиграєв, кандидат історичних наук, доктор гуманістичних наук в галузі історії, доцент кафедри всесвітньої історії Волинського національного університету імені Лесі Українки.

В своєму інтерв’ю для програми “Ретро Волинь” на 12 каналі від 13 листопада 2021 р. він розповідав про громадські організації на Волині в роки Першої світової війни (1914-1918 рр.), а також про перші українські школи на Волині в цей період. Цікаво, що в цей період першими вчителями в цих навчальних закладах були не волиняни, а мешканці Галичини, здебільшого Українські Січові Стрільці. 

Фото: Обкладинка книги Олега Разиграєва “По обидва боки фронту. Громадські організації на Волині в роки Великої війни: 1914-1918” (2018).

В своїй книзі під назвою “По обидва боки фронту. Громадські організації на Волині в роки Великої війни: 1914-1918”, Олег Разиграєв розповідає про неймовірно цінний фонд 395 в Центральному державному історичному архіві міста Львова. Він носить назву “Бюро культурної допомоги для українського населення окупованих земель, м. Львів”. Саме в цьому фонді усі бажаючі можуть відшукати цінні фото волинських школярів столітньої давнини, а також інформацію про предків, якщо вони якраз в період війни були учнями українських шкіл. 

Фото: Учні української школи в с. Нудиже з учителем Василем Лучинським, червень 1917 р.

Саме тут знаходяться звіти вчителів, списки учнів, інвентарний опис майна, журнали успішності. Тобто, якщо знайдете в цих документах прізвища предків, то дізнаєтесь набагато більше про їх життя, про те, які предмети вони вивчали, чи добре навчались. Якщо раніше не вдавалось відшукати метрики про народження, то можливо саме в журналах будуть записи про дні народження та батьків. Інформація про родину буде з того часу не така “суха”, а ви зможете порівняти свою успішність із успішністю предка. В документах можна також прослідкувати вікові категорії учнів. 

Фото: Учні міської української школи в Мацеєві (зараз Луків) під час гри, 1917 р.

Також фонд 395 буде цікавий і мешканцям Львівщини, предки яких були вчителями в роки війни. Адже в переліку справ є документи, такі як: списки вчителів, кандидатів на вчителів, опитувальні анкети з питань діяльності. Досить цінним є листування вчителів, адже тут вони описують, з якими труднощами вони зіткнулись, коли відкривали українські школи на Волині. Текстові дані суттєво доповнюють фото, на яких можна глянути, як виглядали вчителі, як вони були одягнені.

В назвах самих справ є прізвища вчителів, до прикладу, справа №11, згадує про вчителів Голубовича, Сороку, Таранька, Гайдука, які відкривали школи в Луцькому повіті. 

Фото: Комітет шкільної ради української народної школи с. Куснища, 18 червня 1917 р.

Окрім того в книзі подано досить велику кількість джерел та літератури, яка стосується справ таких архівів, як: Центральний державний історичний архів України у Києві, Центральний державний архів вищих органів влади та управління України, Державний архів Волинської області та багато інших.

Фото: Вчитель Михайло Мокрий із учнями із с. Згорани, червень 1917 р.

 

Відео інтерв’ю із істориком Олегом Разиграєвим

Джерело фото: ЦДІАЛ України. Ф.395.Оп.1.Спр.14-17., копії фото знаходяться в книзі О.Разиграєва “По обидва боки фронту. Громадські організації на Волині в роки Великої війни: 1914-1918” (2018).

Автор: Тетяна Яцечко-Блаженко

P.S.

  Статтю підготовлено спеціально для Пращур.укр. Якщо ви зацікавлені в дослідженні своїх сімейних коренів, хочете створити генеалогічне дерево, знайти документи про походження для Карти Поляка – звертайтеся до нас. Ми допоможемо!