Оскільки найбільшою діаспорою українців є канадська, цікаво дізнатися, як вшановують пам’ять про своє коріння нащадки наших співвітчизників, що поїхали шукати кращої долі сторіччя тому.  

Поринувши у вивчення канадських генеалогічних ресурсів, мимоволі починаєш заздрити нашим північним друзям. В електронному вигляді у дуже зручній формі можна знайти інформацію про поселенців першої та другої хвилі еміграції за прізвищами, назвами українських чи вже канадських містечок, за роком переїзду, за назвами кораблів, на яких вони прибули, та побачити фото списків пасажирів. Більшість перших емігрантів до Канади були з Західної України. На сайті sites.ualberta.ca можна детально роздивитися мапу 1900 року з нанесеними на неї населеними пунктами, в яких народилися західноукраїнські канадці. За кожним з них є довідка про кількість населення, чисельність жінок та чоловіків, релігійні погляди, мову спілкування, цільове використання земель у цифрах та кількість свійських тварин. Такої історичної довідки у інтерактивному вигляді немає навіть у самих українських українців. Як і коли було проведено таку масштабну роботу? 

Фото: Бурдей – тимчасовий притулок, був домом для новоприбулих українських іммігрантів, реконструйований до 1900 р

Фото: Бурдей – тимчасовий притулок, був домом для новоприбулих українських іммігрантів

Більшість українців з початку 1900-х років до другої світової війни, які емігрували до Канади, обрали провінцію Альберта. Тому у 2005 році на честь сторіччя великого переїзду між Канадою та Україною був запроваджений генеалогічний проект «Альберта –Україна». Його метою було систематизувати та надати можливості використання існуючих архівів всім бажаючим. Програма «Сторіччя першопроходців» одразу отримала успіх та стала популярною у сімейних дослідженнях роду. Якщо родичі ваших пращурів стали канадськими емігрантами, ви також можете долучитися до вивчення їхньої долі та спробувати знайти їхніх нащадків на іншому боці Землі.  

На мапах проекту «Альберта – Україна» можна роздивитися, де саме побудував будинок той чи інший емігрант, вивчити церкви, що з’явилися на канадських просторах, знайти місце поховання та навіть світлину кожної з могил. 

Ще один ресурс з вивчення канадської іміграції знаходиться на сайті bac-lac.gc.ca.

Також неподалік Едмонтона (обласного центру провінції Альберта) з 1971 року існує «Товариство української культурної спадщини села». Воно нагадує Пирогово (музей під відкритим небом на околиці Києва), але на його території  відтворено саме будинки перших українських поселенців у Канаді. Вони мають прізвища реальних сімей та зображають інтер’єр їхньої епохи. Замість екскурсоводів гостей музею зустрічають актори, які на західноукраїнських діалектах розповідають про історію цих країв та у театралізованих постановках змальовують, як непросто було дістатися північних земель переселенцям, які перешкоди їм доводилося долати та як, врешті-решт, вони стали на ноги у нових умовах. А у виставкових залах відвідувачі можуть ще краще зрозуміти ранні українські поселення.  

Вивчаючи історії виникнення українських осередків у різних країнах, напрошується висновок, що переїзд за кордон більше зосереджує людей на вшануванні власних традицій, ніж неквапне життя серед співвітчизників. 

 

Автор: Олена Янчук

P.S.

  Статтю підготовлено спеціально для Пращур.укр. Якщо ви зацікавлені в дослідженні своїх сімейних коренів, хочете створити генеалогічне дерево, знайти документи про походження для Карти Поляка – звертайтеся до нас. Ми допоможемо!