Сьогодні Україна переживає один із найскладніших періодів за часи Незалежності. Військовий стан в країні вплинув на всі сфери життя, не оминув він і роботу архівів та життя дослідників із генеалогії.

Зараз українські архіви працюють за особливими умовами, замовлення можна здійснювати за допомогою електронної пошти чи звичайної через листування.

Фото: Родина із села Тужилів на Івано-Франківщині, 1910-ті роки.

Працювати в читальному залі архіву стало просто неможливо. Проте варто не забувати, що велика частина справ українських архівів є оцифрованою і там теж можна відшукати необхідні дані. Проте звичайний українець не відразу зможе орієнтуватися в такій базі документів. Тут часто потрібна професійна допомога. Якщо у вас чи ваших близьких є бажання і можливість скористатись послугами дослідників, то нижче ми розповімо, чому вони можуть вам пригодитись саме зараз. 

В наших попередніх публікаціях, ми не раз розповідали про різні бази даних в Україні та сусідніх країнах, де можна відшукати інформацію про предків. Щоб щось там відшукати – необхідні дані, треба знати понятійний апарат, хронологічні межі та назву населеного пункту чи парафії. Щоб добре зрозуміти межі пошуку треба затратити чимало часу. В таких випадках краще звернутись до професіонала.

Ймовірно, хтось із наших читачів задає собі питання для чого в такий непростий час досліджувати родовід? Адже часто є важливіші питання, такі як врятувати життя чи майно.

Фото: Родина Чернишів, містечко Березне, Волинь, 1914 рік (зараз Рівненська область).
Джерело: Березне Краєзнавчий музей.

По-перше, сьогодні багато українців, як біженці виїхали до країн Європи та світу. Більшість з них із настанням миру та сприятливих умов для життя звісно повернуться до України та будуть відбудовувати державу, проте якийсь відсоток залишиться. Ймовірно, це можуть бути потенційні студенти. Саме тому, цій групі українців можуть бути корисні знахідки з історії роду, пов’язані із польським, чеським, німецьким чи єврейським походженням. Адже в ряді країн існують певні пільги для представників інших країн, які мають споріднене походження предків. 

До прикладу, в Польщі існує “Карта Поляка”, яка надає певні пільги студентам та тим, хто хоче працевлаштуватись чи мешкати на території Польщі. 

Варто розуміти, що ці умови змінюються, тому для того, щоб знати все остаточно, варто звернутись до консульства та дізнатись актуальні.

По-друге, родовід варто вивчати для того, щоб дізнатись інформацію не лише про предків, які були, але й про нащадків, зокрема, таких родичів, які тітки та дядьки. До прикладу, ви дослідили свій родовід, внесли знайдену інформацію в програму myheritage, і вам там показало родичів, якщо вони теж внесені у родові дерева користувачів у сусідній Чехії. Далі через програму ви можете з ними зв’язатись та спілкуватись і за потреби попросити допомоги в сучасних умовах. 

Фото: Родина із села Вулька Річицька (зараз с. Новорічиця, Рівненська обл.), 1912 р.

По-третє, вивчати родовід варто сьогодні й тому, що частина документів в архівах є не оцифровані, і невідома їх подальша доля. Маємо надію, що все минеться, проте небезпека їх втрати в окремих регіонах все ж існує. Тому якщо є можливість зробити запит, то треба це зробити чим швидше, скориставшись допомогою фахівця, який максимально точно зробить запит і підкаже, куди його надіслати. Адже часто українці не розуміють хоча б ту саму географію пошуку.

Отож, радимо не зволітакати, і якщо є можливість завершити дослідження роду, а якщо ще навіть не починали, то зробити, поки є наявні документальні джерела та фахівці, які зможуть їх прочитати та дослідити.


На даний момент центр вивчення генеалогії “Пращур” має можливість працювати з оцифровании документами, якщо такі є по вашому населеному пункті, а також готові отримувати від вас платежі, якщо ви раніше хотіли дослідити родовід, але не наважувались, в такий спосіб можете підтримати діяльність нашого центру і економіку України. Ми ж в свою чергу сподіваємось, що архіви в Україні, в тих регіонах, де відносно тихо, будуть по-трохи відкриватись, а також ми продовжимо дослідження після перемоги над російським окупантом. 

                                              Тетяна Яцечко-Блаженко

P.S.

  Статтю підготовлено спеціально для Пращур.укр. Якщо ви зацікавлені в дослідженні своїх сімейних коренів, хочете створити генеалогічне дерево, знайти документи про походження для Карти Поляка – звертайтеся до нас. Ми допоможемо!

 

Залишити відповідь

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься.

*
*