Заява про видачу паспорта (так звана форма 1) радянського періоду  – документ, який може мати значну цінність і для юридичної роботи, і для дослідника родоводу. Щоб отримати паспорт, людина заповнювала бланк – заяву про видачу паспорта, де вказувала своїх батьків, дату та місце народження, національність. Заява ця в деяких випадках може мати важливе юридичне значення, а тому в силу своєї професійної діяльності останнім часом випала нагода з’ясовувати долю цих заяв, поданих ще у радянський період для отримання паспорту на той час громадянина СРСР.

Зображення: Заява на видачу паспорта.
Примітка. Клієнт вирішив передати інформацію, отриману внаслідок надання правової допомоги, Центру вивчення генеалогії “Пращур” та надав дозвіл на публікацію копії заяви про видачу паспорта.

Ще у 1932 році з’явилась постанова ЦВК і РНК СРСР «Про встановлення єдиної паспортної системи по Союзу РСР та обов’язкової прописки паспортів». Під неї була прописана інструкція з переліком документів, на підставі яких видається паспорт. Ця інструкція на тому етапі взагалі не передбачала такого документу, як заява про видачу паспорта, що можна зрозуміти – грамотність населення була низькою, а бюрократія лише починала набирати обертів.

Надалі паспортне законодавство СРСР часто змінювалось, оновлювались постанови, положення, інструкції. Частина з них була під грифом секретності, тому звичайна людина навіть не могла знати всіх тонкощів паспортної системи. У 1940 році з’явилась нова постанова, яка також не передбачала подання якихось заяв. 

Нарешті у 1953 році у черговому Положенні про паспорти зазначається, що для отримання паспорта потрібно подати особисту заяву встановленої форми. Щодо долі цих заяв зразка 1953 року, які використовувались у 1953-1975 роках, в мережі можна знайти окремі коментарі, що картотека їх була знищена на місцях у 1994 році. 

Намагаючись з’ясувати долю заяв зразка 1953 року, я направила чимало адвокатських запитів до різних установ. Шукала заяви конкретних осіб з двох різних населених пунктів саме у зв’язку з наданням правової допомоги. Просила окремо повідомити, чи перебувають на зберіганні ці заяви, чи вони були знищені та якщо так, то коли. З працівниками деяких установ також поспілкувалась телефоном. Однак ані місцеві сектори державної міграційної служби (далі – ДМС), ані ДМС України, ні Галузевий державний архів МВС України, ні Управління МВС України в областях, ні Галузевий державний архів СБУ, ні державний архів області, ні ДП «Документ» не змогли повідомити жодної позитивної інформації. На зберіганні у них заяв про видачу паспорта зразка 1953 року немає, де можуть знаходитись, не відомо. Документи про знищення на місцях відсутні (принаймні щодо тих населених пунктів, по яким вівся пошук).

Безумовно, інформацію щодо долі заяв про видачу паспорта зразка 1953 року можна було б знайти в глибинах внутрішніх архівів деяких установ. Здавалось би, мали б бути акти про знищення, якісь розпорядження з цього приводу. Однак, якщо подумати, як вівся документообіг у 1990-х, скільки реформувань відбулось з того часу, куди і як кочували ці внутрішні архіви установ, як змінювались самі установи та скільки працівників, які могли б щось підказати, вже давно пішло на пенсію, то стане зрозуміло, що завдання це не з легких. 

Тому, залишивши в спокої заяви про видачу паспорта зразка 1953 року, перейду до заяв зразка 1974 року. 

Саме того року у СРСР почала діяти нова Постанова Ради Міністрів СРСР від 28 серпня 1974 року № 677 «Про затвердження положення про паспортну систему в СРСР», яка передбачала загальну паспортизацію населення, в тому числі мешканців сіл.

Паспорт громадянина СРСР. Джерело: Вікіпедія

Цього разу надана мною правова допомога стосувалась доказової інформації, яка могла міститись саме у заяві про видачу паспорта зразка 1974 року. Тут склалась зовсім інша картина. Заяви ці були направлені з усієї України до Державного підприємства «Документ» для оцифрування. 

На сайті електронної системи публічних закупівель України ProZorro можна знайти інформацію про деталі замовлення ДМС цих робіт. Наприклад зазначається, що в картотеках територіальних підрозділів ДМС знаходилося орієнтовно 37,5 млн. паперових-облікових карток (заяв про видачу паспорта громадянина України зразка 1994 року та про видачу паспорта громадянина СРСР зразка 1974 року), а також про потребу переведення їх у цифровий формат.

Однак ДП «Документ» отримало заяви про видачу паспорта лише для відцифрування та не є розпорядником інформації щодо самих заяв. Тобто вони не нададуть вам копію заяви, якщо до них звернутися, бо це не їх парафія. 

Завдання з розміщення, централізованого зберігання відцифрованих картотек, їх поточного ведення і обслуговування покладено на ДМС міста Києва та Київській області. Саме у їх компетенції надати копію заяви про видачу паспорта зразка 1974 року, навіть якщо вона була подана у зовсім іншому куточку України. 

Після деякої плутанини з адресами наголошу, що запит потрібно направляти саме на Центральне міжрегіональне управління ДМС у м. Києві та Київській області за адресою: вул. Березняківська, 4-А, м. Київ, 02152.

Після першого адвокатського запиту мені було надано проміжну відповідь, у якій попросили додати копію свідоцтва про народження мого клієнта, щоб можна було пов’язати його з людиною, на яку ми й шукали заяву про видачу паспорта. Знаючи суперечливість українського інформаційного законодавства, не було ніякого сенсу боротися з цією вимогою. Додам, що в процесі переписування я також неодноразово спілкувалась телефоном з дуже ввічливою працівницею ДМС у м. Києві та Київській області, яка дійсно робила все, щоб пришвидшити надання відповіді і оперативно з’ясувати всі деталі. 

У відповідь на другий адвокатський запит, підкріплений копією свідоцтва про народження, надійшов лист з довгоочікуваною копією заяви про видачу паспорта зразка 1974 року. 

Отже, у цій заяві можна побачити таку інформацію про особу: її прізвище, ім’я та по батькові, дата та місце народження, національність, сімейний стан та дані про шлюб; прізвища, імена та по батькові обох батьків; адресу проживання на час заповнення; перебування в іноземному громадянстві; причина видачі чи обміну паспорта, дані про попередній паспорт за наявності. Також у заяві є фотокартка та відмітка про дату смерті особи.

Отримавши копію заяви, клієнт зміг розв’язати своє юридичне питання та одночасно поглибив свої знання про родину, пов’язавши дані у заяві з іншою вже відомою йому інформацією. 

На останок порекомендую не зупинятись і використовувати усі законні шляхи як у пошуках документів для забезпечення ваших прав, так і у пошуках коріння свого роду. Якщо не маєте змоги впоратися самостійно, за першим можна звертатися до мене, а за другим – до Центру вивчення генеалогії «Пращур».

Автор: адвокат, Катерина Синявська


  Статтю підготовлено спеціально для Пращур.укрЯкщо Ви зацікавлені в дослідженні своїх сімейних коренів, хочете створити генеалогічне дерево, знайти документи про походження для Карти Поляка – звертайтеся до нас. Ми допоможемо!

Коментарі

Напишіть відгук

Ваша пошт@ не публікуватиметься. Обов’язкові поля позначені *

*
*

29 thoughts on “Заява про видачу паспорта громадянина СРСР

  1. Добрый день! Скажите пожалуйста мне нужна такая справка форма номер 1 по моей бабушки вы можете мне помочь её сделать?

  2. Вітаю! Чи можливо отримати таку форму на паспорт моєї прабабці Вішневської (з Пешинських), яка народилася 07.07.1883 р. (новий стиль), а померла 19.01.1970 р. Народилася містечко Чуднів Волинської губернії (зараз Житомирщіна). З 1935 року мешкала і померла в м. Києві. Полька. З повагою, Володимир Атрошенко. М.КиївВ

Loading Facebook Comments ...