Кожен із нас хоча б раз замислювався над історією власного роду. Можливо, саме зараз варто діяти – дізнатись про своїх пращурів, далеких і близьких родичів. А ми спробуємо допомогти вам у цьому.
Пропонуємо 12 простих кроків, які варто пройти для ефективного проведення генеалогічного дослідження власної родини.1. Для початку необхідно систематизувати відому вам інформацію (створити схему або записати відомих вам пращурів, починаючи з наймолодших). Фіксуйте інформацію в одній із спеціалізованих програм, наприклад, Family Tree Builder. Це можна зробити і на папері, проте у програмі на порядок зручніше.
2. Розпитайте, що знають батьки.
3. Продивіться сімейні архіви – зберіть інформацію з приводу дат і місць народження своїх рідних та зробіть копії збережених документів.
4. Продивіться сімейні фотоальбоми і випишіть інформацію на обороті.
5. Запишіть розповіді рідних про ваш рід. Записуйте також всі сімейні перекази і легенди.
6. Визначіть список тих, кого ще можна розпитати – рідних, двоюрідних, троюрідних братів, сестер ваших бабусь і дідусів.
7. Зв’яжіться з родичами, які також займаються вивченням родоводу. Об’єднавши зусилля – результату досягнете швидше.
8. Далі пошуки варто продовжувати у архівах. Основні архіви, у яких зберігається інформація по населеному пункту – обласні. З’ясуйте до яких територіальних одиниць раніше належав населений пункт, інформація по ньому за різні періоди може зберігатись у різних архівах.
9. Перед походом у архів слід з’ясувати відповіді на наступні запитання (перші два особливо критичні): де проживали предки? якої віри? якого стану були предки (селяни, міщани, однодворці, військові, службовці, дворяни)? Без відповіді на перше запитання взагалі не можливо почати пошук. Адже документи сформовані за географічною ознакою. Без відповіді на друге запитання діапазон документів може бути досить широкий. Відповідь на третє запитання дозволить зрозуміти в яких ще документах окрім метричних книг і сповідальних розписів можна шукати Ваших предків.
10. В перший похід у архів потрібно брати паспорт і писати заяву на ім’я директора.
11. Якщо документів в обласних архівах збереглося мало, можна спробувати пошукати документи у самому селі. Ми практикуєм так звані генеалогічні поїздки, де відвідуєм старожилів, цікавимось в усіх, у кого можливо, куди могли подітись «церковні книги». Відвідуєм храм, сільську раду.
12. Спілкуйтеся на генеалогічних форумах, де вам можуть допомогти у випадку складнощів, також можете задавати запитання тут. Також шукайте інформацію про рідних на генеалогічних сайтах, таких як www.obd-memorial.ru – узагальнений банк даних, що містить інформацію про учасників Другої світової війни.
Процес дослідження родоводу тривалий і вимагає багато зусиль. Це не одне інтерв’ю старших родичів, переглянуті альбоми зі старими фотографіями, зібрані усі родинні документи, а також нескінченні години роботи у архівах і створення єдиної історії, яка об’єднає окремі розрізнені факти у захопливий багатосерійний фільм під назвою «Мій родовід». Враховуючи темпи сучасного світу на це може піти не один рік і продовжуватися усе життя. Проте результат вартий потрачених на нього зусиль.
Головне – розпочати. А якщо у вас виникають складнощі – так звані бар’єри у дослідженні, які самостійно подолати не можете з різних причин – не вистачає досвіду, знань, надхнення – звертайтеся до професіоналів, котрі за півроку–рік проведуть генеалогічне дослідження за вас.
Як би ви не вирішили проводити генеалогічне дослідження – самостійно чи звернувшись по допомогу до спеціалістів – до пункту 7 даної статті вам все одно прийдеться пройти. А з 8-го пункту зможемо допомогти ми. Протягом усього процесу роботи дослідження родоводу без співпраці з клієнтом не можливе.
Вдалих вам пошуків!
Віктор Долецький ©
Тетяна Наконечна ©

12 thoughts on “12 простих кроків для вивчення родоводу”
Comments are closed.