Для чого потрібно знати свій родовід? Чи важливо, до якого покоління вивчати родинне дерево? Що дає людині знання своїх предків? На ці та інші запитання відповідає В’ячеслав Воробйов, керівник відділу сімейної історії у Східній Європі Церкви Ісуса Христа Святих Останніх Днів. Читайте інтерв’ю нижче!

     Згідно з ученням Церкви євангелія Ісуса Христа – це шлях, завдяки якому людина може дістатися своєї кінцевої мети і свого призначення. Це Христовий шлях до досконалості. Це набір принципів, обрядів та завітів, дотримуючись яких людина може досягти свого піднесення. В центрі євангельського плану височіє постать Ісуса Христа, Який помер на хресті, щоб перебрати на Себе борги людства – гріх та смерть, і таким чином заслужити право й силу приводити до Себе всіх людей, а також привілей наглядати за їхнім шляхом до вічного життя. Під Його проводом було складено програму зростання й розвитку, і кожен вільний прийняти її або відкинути. У мудрості та справедливості Він постановив, що кожна людина, яка приходить на землю, мусить мати можливість зрозуміти цей план і вирішити для себе, що з цим робити.

      Утім Він не нав’язував цей план мешканцям землі. Історія знає багато місць та часів, коли люди жили, не маючи гадки про існування такого шляху до досконалості. Багато християнських деномінацій вважають, що цим не пощастило і що вони приречені до вічного страждання в муках пекла. Проте, за справедливістю Бога, ті, хто померли без знання євангелії, також мають право почути її і зробити свідомий вибір – прийняти її або відкинути, і жити відповідно до свого рішення.

Оскільки більшість людства пройшла крізь смертне життя без знання про євангелію Христа, Господь вважав за належне запровадити місіонерську програму у потойбічному світі духів, аби таким чином ці люди могли довести свою відданість євангельському шляхові. І тоді в день суду всі зможуть постати перед Ним і бути судимі за одним стандартом праведності.

Члени Церкви Ісуса Христа Святих Останніх Днів вважають своїм обов’язком проповідувати євангелію і на землі, і в наступному житті, коли підуть з цього. Це вважається священним, Богом натхненним обов’язком. Один з провідників Церкви стверджував: «Наш Небесний Батько, Ісус, Який є нашим старшим братом і Спасителем світу, і всі сонми небесні закликають цей народ підготуватися до спасіння націй землі, а також мільйонів тих, хто поснув без євангелії». Члени Церкви по всьому світу прагнуть відновити свій родовід, щоби провести у храмах заступницькі обряди за своїх предків і таким чином дати їм можливість прийняти або відкинути супутні завіти й можливість прийняти євангельський шлях до досконалості. Святі останніх днів виконують цю роботу, керуючись любов’ю до своїх пращурів і надією на продовження сімейних стосунків у вічному майбутті, при цьому розуміючи, що право вибору завжди залишається за особою.

   Цей принцип заступницьких обрядів лежить в основі масштабної діяльності Церкви з вивчення родоводу. Але Церква усвідомлює, що заняття сімейною історією, яка, крім генеалогії, включає в себе пошук та збереження історії родини та кожного окремо, є могутньою силою для самоідентифікації, зміцнення сімей, виховання дітей та молоді тощо. Тому сімейна історія є важливою складовою діяльності Церкви в усьому світі і на всіх рівнях.

Чи має значення, до якого покоління вивчати історію сім’ї?

    Враховуючи основну мету дослідження родоводу, відповідь – ні, не має. Глибина дослідження обмежується ентузіастом дослідника та доступністю документів. Значення, радше, має ставлення членів Церкви до тих, чиї імена вони знаходять під час дослідження, і тут керівним принципом є слова одного зі Старозавітних пророків: «І приверне він серце батьків до синів, і серце синівське до їхніх батьків».

Що дає знання родоводу?

    Не стільки знання родинних зв’язків, скільки власне процес відкриття, що супроводжує дослідження родоводу, дозволяє доторкнутися до вічного, відчути своє місце в низці поколінь і відповідальність перед майбутніми поколіннями. Це розширює світогляд, дозволяє поглянути на життя з іншої перспективи, спонукає відділити найцінніше від тимчасового й зосередити життя на дійсно важливому. Знання історії предків та історії доби, в яку вони жили, допомагає бути вдячним і щасливішим, знаходити життєві уроки, що актуальні нині й будуть актуальні, скільки існуватиме людство. Цікаве дослідження вказало на те, що діти, які виховуються в сім’ях, де переповідають історії предків, виростають більш соціально адаптованими до викликів життя та мають чіткіше окреслені й глибші моральні маркери. 

Співпраця з архівами

     Оскільки храмова робота є однією з місій існування Церкви Ісуса Христа Святих Останніх Днів, організована праця з пошуку, збирання, зберігання та поширення генеалогічних документів на допомогу дослідникам була започаткована в 1894 році створенням Генеалогічного товариства шт. Юта (нині FamilySearch International). Ця організація існує за спонсорської підтримки, проте зрозуміло, що головним спонсором є саме Церква. Формально оцифровкою архівних документів займаються не члени конфесії, а власне FamilySearch International.

    FamilySearch підтримує взаємовигідні робочі контакти з понад 10 тис. організацій-власників записів у понад 100 країнах світу – державними і приватними архівами, релігійними установами, музеями, бібліотеками, тощо. Інтерес у першу чергу представляють такі документи, як записи про народження, шлюби і смерть, переписи населення та інші погосподарські списки, іміграційні записи, реєстри військовослужбовців та інші, котрі надають максимально повну інформацію про ім’я людини, дати і місця ключових подій в її житті.

   FamilySearch завжди використовує передові технології і процеси створення і зберігання копій документів. У 1938 р. почалася експериментальна зйомка на мікроплівку. За перший рік тоді ще Генеалогічне товариство шт. Юта відзняло тисячі сторінок документів, які вмістилися на 12 катушках плівки. У 1940 р. процес зйомки документів на плівку розпочався в Європі. Зростаючу колекцію плівок необхідно було зберігати у відповідних умовах. Спочатку оригінали знаходилися в різних офісах, але коли в 1954 р. кількість катушок перевалила за 100 тис., було запропоновано побудувати підземне сховище. Так з’явилося Гранітне сховище записів – рукотворна печера всередині гори в 40 км від міста Солт-Лейк-Сіті, шт. Юта, з площею понад 6 тис. кв. м під захистом 200-метрової товщі суцільної гірської породи. Температура і вологість середовища ідеально підібрані для зберігання безцінних матеріалів на мікрофільмах і мікрофішках. Приблизно половину сховища займають власне шафи з плівками, а решта площі зайнята технологічними приміщеннями та лабораторіями дублювання, реставрації й оцифровування. На сьогодні в сховищі зберігається 2,5 млн. котушок із записами зі 105 країн світу.

    Але в 1998 р. було запроваджено технології оцифровування плівки та цифрової зйомки, що суттєво змінили спосіб зберігання та розповсюдження даних. Нині цифрові фотографії документів високої роздільної здатності і з закарбованими в них метаданими зберігаються на серверах хмарних сервісів у сімох резервних копіях. Роботизовані сканери, розміщені в лабораторії Гранітного сховища, оцифровують одну котушку плівки за 12 с, автоматично розбиваючи її на кадри і підбираючи оптимальну експозицію. Наразі на серверах зберігається понад 1,6 млрд. цифрових документів загальним обсягом понад 30 петабайтів. Щодня колекція поповнюється 10-15 терабайтами даних, що становить приблизно 1,5 млн. знімків.

   В минулому співпраця FamilySearch з Державною архівною службою України та окремими державними обласними архівами була доволі плідною. Перший проект мікрофільмування почався в 1994 р. Наші камери працювали в обласних архівах Черкаської, Чернігівської, Чернівецької, Дніпропетровської, Донецької, Івано-Франківської, Харківської, Київської, Львівської, Миколаївської, Одеської, Сумської, Тернопільської, Закарпатської та Запорізької областей, а також в АР Крим. За цей час було відзнято понад 17 тис. котушок мікрофільмів та зроблено 1,3 млн. цифрових знімків. У 2011 р. Державна архівна служба України відмовилася подовжувати договір про співпрацю. Оцифровані документи доступні для перегляду усіма бажаючими в центрах сімейної історії.

   Одним із вартих уваги проектів FamilySearch є волонтерський рух з індексування записів. Щоб зробити імена людей, що зустрічаються в документах, доступними для швидкого комп’ютерного пошуку, волонтери переносять дані з рукописного тексту в друкований формат, які потім обробляються і викладаються на сайті FamilySearch.org для швидкого і зручного пошуку всіма бажаючими. Волонтером може бути будь-хто, хто має персональний комп’ютер і трохи вільного часу. Індексування є чудовим стартом для бажаючих розібратися в архівних документах генеалогічного характеру, а також відчути азарт пошуку даних про своїх предків. Щороку волонтери по всьому світу продукують індекси до понад 1 млрд. записів. В Україні зусиллям 750 волонтерів у 2014 році було проіндексовано майже 1,3 млн. записів метричних книг по Київській губернії.

Тетяна Наконечна

Інтерв’ю інших представників релігійних конфесій читайте в статті: Для чого вивчати родовід з точки зору різних релігій: інтерв’ю представників різних конфесій

 P.S.

  Статтю підготовлено спеціально для Пращур.укр. Якщо Ви зацікавлені в дослідженні своїх сімейних коренів, хочете створити генеалогічне дерево, знайти документи про походження для Карти Поляка – звертайтеся до нас. Ми допоможемо!

 

     Згідно з ученням Церкви євангелія Ісуса Христа – це шлях, завдяки якому людина може дістатися своєї кінцевої мети і свого призначення. Це Христовий шлях до досконалості. Це набір принципів, обрядів та завітів, дотримуючись яких людина може досягти свого піднесення. В центрі євангельського плану височіє постать Ісуса Христа, Який помер на хресті, щоб перебрати на Себе борги людства – гріх та смерть, і таким чином заслужити право й силу приводити до Себе всіх людей, а також привілей наглядати за їхнім шляхом до вічного життя. Під Його проводом було складено програму зростання й розвитку, і кожен вільний прийняти її або відкинути. У мудрості та справедливості Він постановив, що кожна людина, яка приходить на землю, мусить мати можливість зрозуміти цей план і вирішити для себе, що з цим робити.

      Утім Він не нав’язував цей план мешканцям землі. Історія знає багато місць та часів, коли люди жили, не маючи гадки про існування такого шляху до досконалості. Багато християнських деномінацій вважають, що цим не пощастило і що вони приречені до вічного страждання в муках пекла. Проте, за справедливістю Бога, ті, хто померли без знання євангелії, також мають право почути її і зробити свідомий вибір – прийняти її або відкинути, і жити відповідно до свого рішення.

Оскільки більшість людства пройшла крізь смертне життя без знання про євангелію Христа, Господь вважав за належне запровадити місіонерську програму у потойбічному світі духів, аби таким чином ці люди могли довести свою відданість євангельському шляхові. І тоді в день суду всі зможуть постати перед Ним і бути судимі за одним стандартом праведності.

Члени Церкви Ісуса Христа Святих Останніх Днів вважають своїм обов’язком проповідувати євангелію і на землі, і в наступному житті, коли підуть з цього. Це вважається священним, Богом натхненним обов’язком. Один з провідників Церкви стверджував: «Наш Небесний Батько, Ісус, Який є нашим старшим братом і Спасителем світу, і всі сонми небесні закликають цей народ підготуватися до спасіння націй землі, а також мільйонів тих, хто поснув без євангелії». Члени Церкви по всьому світу прагнуть відновити свій родовід, щоби провести у храмах заступницькі обряди за своїх предків і таким чином дати їм можливість прийняти або відкинути супутні завіти й можливість прийняти євангельський шлях до досконалості. Святі останніх днів виконують цю роботу, керуючись любов’ю до своїх пращурів і надією на продовження сімейних стосунків у вічному майбутті, при цьому розуміючи, що право вибору завжди залишається за особою.

   Цей принцип заступницьких обрядів лежить в основі масштабної діяльності Церкви з вивчення родоводу. Але Церква усвідомлює, що заняття сімейною історією, яка, крім генеалогії, включає в себе пошук та збереження історії родини та кожного окремо, є могутньою силою для самоідентифікації, зміцнення сімей, виховання дітей та молоді тощо. Тому сімейна історія є важливою складовою діяльності Церкви в усьому світі і на всіх рівнях.

Чи має значення, до якого покоління вивчати історію сім’ї?

    Враховуючи основну мету дослідження родоводу, відповідь – ні, не має. Глибина дослідження обмежується ентузіастом дослідника та доступністю документів. Значення, радше, має ставлення членів Церкви до тих, чиї імена вони знаходять під час дослідження, і тут керівним принципом є слова одного зі Старозавітних пророків: «І приверне він серце батьків до синів, і серце синівське до їхніх батьків».

Що дає знання родоводу?

    Не стільки знання родинних зв’язків, скільки власне процес відкриття, що супроводжує дослідження родоводу, дозволяє доторкнутися до вічного, відчути своє місце в низці поколінь і відповідальність перед майбутніми поколіннями. Це розширює світогляд, дозволяє поглянути на життя з іншої перспективи, спонукає відділити найцінніше від тимчасового й зосередити життя на дійсно важливому. Знання історії предків та історії доби, в яку вони жили, допомагає бути вдячним і щасливішим, знаходити життєві уроки, що актуальні нині й будуть актуальні, скільки існуватиме людство. Цікаве дослідження вказало на те, що діти, які виховуються в сім’ях, де переповідають історії предків, виростають більш соціально адаптованими до викликів життя та мають чіткіше окреслені й глибші моральні маркери. (http://www.nytimes.com/2013/03/17/fashion/the-family-stories-that-bind-us-this-life.html)

Співпраця з архівами

     Оскільки храмова робота є однією з місій існування Церкви Ісуса Христа Святих Останніх Днів, організована праця з пошуку, збирання, зберігання та поширення генеалогічних документів на допомогу дослідникам була започаткована в 1894 році створенням Генеалогічного товариства шт. Юта (нині FamilySearch International). Ця організація існує за спонсорської підтримки, проте зрозуміло, що головним спонсором є саме Церква. Формально оцифровкою архівних документів займаються не члени конфесії, а власне FamilySearch International.

    FamilySearch підтримує взаємовигідні робочі контакти з понад 10 тис. організацій-власників записів у понад 100 країнах світу – державними і приватними архівами, релігійними установами, музеями, бібліотеками, тощо. Інтерес у першу чергу представляють такі документи, як записи про народження, шлюби і смерть, переписи населення та інші погосподарські списки, іміграційні записи, реєстри військовослужбовців та інші, котрі надають максимально повну інформацію про ім’я людини, дати і місця ключових подій в її житті.

   FamilySearch завжди використовує передові технології і процеси створення і зберігання копій документів. У 1938 р. почалася експериментальна зйомка на мікроплівку. За перший рік тоді ще Генеалогічне товариство шт. Юта відзняло тисячі сторінок документів, які вмістилися на 12 катушках плівки. У 1940 р. процес зйомки документів на плівку розпочався в Європі. Зростаючу колекцію плівок необхідно було зберігати у відповідних умовах. Спочатку оригінали знаходилися в різних офісах, але коли в 1954 р. кількість катушок перевалила за 100 тис., було запропоновано побудувати підземне сховище. Так з’явилося Гранітне сховище записів – рукотворна печера всередині гори в 40 км від міста Солт-Лейк-Сіті, шт. Юта, з площею понад 6 тис. кв. м під захистом 200-метрової товщі суцільної гірської породи. Температура і вологість середовища ідеально підібрані для зберігання безцінних матеріалів на мікрофільмах і мікрофішках. Приблизно половину сховища займають власне шафи з плівками, а решта площі зайнята технологічними приміщеннями та лабораторіями дублювання, реставрації й оцифровування. На сьогодні в сховищі зберігається 2,5 млн. котушок із записами зі 105 країн світу.

    Але в 1998 р. було запроваджено технології оцифровування плівки та цифрової зйомки, що суттєво змінили спосіб зберігання та розповсюдження даних. Нині цифрові фотографії документів високої роздільної здатності і з закарбованими в них метаданими зберігаються на серверах хмарних сервісів у сімох резервних копіях. Роботизовані сканери, розміщені в лабораторії Гранітного сховища, оцифровують одну котушку плівки за 12 с, автоматично розбиваючи її на кадри і підбираючи оптимальну експозицію. Наразі на серверах зберігається понад 1,6 млрд. цифрових документів загальним обсягом понад 30 петабайтів. Щодня колекція поповнюється 10-15 терабайтами даних, що становить приблизно 1,5 млн. знімків.

   В минулому співпраця FamilySearch з Державною архівною службою України та окремими державними обласними архівами була доволі плідною. Перший проект мікрофільмування почався в 1994 р. Наші камери працювали в обласних архівах Черкаської, Чернігівської, Чернівецької, Дніпропетровської, Донецької, Івано-Франківської, Харківської, Київської, Львівської, Миколаївської, Одеської, Сумської, Тернопільської, Закарпатської та Запорізької областей, а також в АР Крим. За цей час було відзнято понад 17 тис. котушок мікрофільмів та зроблено 1,3 млн. цифрових знімків. У 2011 р. Державна архівна служба України відмовилася подовжувати договір про співпрацю. Оцифровані документи доступні для перегляду усіма бажаючими в центрах сімейної історії.

   Одним із вартих уваги проектів FamilySearch є волонтерський рух з індексування записів. Щоб зробити імена людей, що зустрічаються в документах, доступними для швидкого комп’ютерного пошуку, волонтери переносять дані з рукописного тексту в друкований формат, які потім обробляються і викладаються на сайті FamilySearch.org для швидкого і зручного пошуку всіма бажаючими. Волонтером може бути будь-хто, хто має персональний комп’ютер і трохи вільного часу. Індексування є чудовим стартом для бажаючих розібратися в архівних документах генеалогічного характеру, а також відчути азарт пошуку даних про своїх предків. Щороку волонтери по всьому світу продукують індекси до понад 1 млрд. записів. В Україні зусиллям 750 волонтерів у 2014 році було проіндексовано майже 1,3 млн. записів метричних книг по Київській губернії.

 P.S.

  Статтю підготовлено спеціально для Пращур.укр. Якщо Ви зацікавлені в дослідженні своїх сімейних коренів, хочете створити генеалогічне дерево, знайти документи про походження для Карти Поляка – звертайтеся до нас. Ми допоможемо!