Давно збирався поділитись досвідом по збору генеалогічної інформації в населеному пункті, де проживали пращури. Цей вид отримання даних про родовід часто недооцінюють. А дарма. Він є дуже продуктивним методом за умови, якщо правильно продумати та спланувати роботу. Читайте в статті про нашу нещодавну генеалогічну поїздку до с.Луковичі Іваничівського району Волинської області, висновки та поради по її проведенню.

 

DSC04243

Біля Богородицької церкви в с. Бужковичі з Сергієм Батоговським та церковним старостою Анатолієм Михайловичем Музичуком

 

 

Генеалогічна поїздка— виїзд до населеного пункту та збір інформації на місцевості (опитування родичів та старожилів села; спілкування із головою та секретарем сільської ради; опитування краєзнавців, священника, бібліотекаря; пошук церковних документів, що не були передані до архіву; виявлення господарських книг, фотографування культових споруд та пам’ятників).

В ході дослідження родоводу по с.Луковичі ми з’ясували, що село відносилось до церкви в сусідньому селі Бужковичі. Провівши аналіз документальної бази ми виявили, що документи по цій церкві зберігаються фрагментарно в Державному архіві Волинської області та Державному архіві Житомирської області. Метричні книги досить гарно збереглись в період з 1797 року по 1870-й, а далі маємо прогалину аж до 1922-го року. Переглянувши документи за період 1922-1929 та 1870, 1864,1862,1861 стало зрозуміло, що перекрити прогалину в 52 роки не вдасться. Тому клієнту було запропоновано здійснити генеалогічну поїздку, щоб зібрати інформацію в селі. Пропозиція була підтримана.

Аналіз документальної бази — пошук по довідниках архівів та описах фондів архівних матеріалів генеалогічного характеру (метричні книги, сповідальні розписи, ревізійні казки, посімейні списки, актові книги реєстрації цивільного стану, та інші) та представлення звіту з переліком виявлених матеріалів.

В село бажано їхати на авто для оперативності пересування. Я завжди наполягаю, щоб в село їхав і клієнт, так як це значно спрощує “розтоплення льоду” з місцевим населенням. Коли вони дізнаються чий це внук чи син приїхав, то радо починають допомагати. Коли ми їдемо самі – просто пояснюємо для кого ми це робимо, теж ситуація покращується. В даному випадку з нами поїхав батько клієнта  Володимир Анатолійович Кужель.

Сільська рада с.Лу

Сільська рада с.Луковичі

Починати роботу рекомендую із сільської ради. Бажано прибути в село о 9-10 годині ранку робочого дня, це гарантує, що секретар сільської ради буде на місці і вам не доведеться його шукати по селу.

Основна мета відвідування сільської ради – це перегляд господарських книг (Погосподарських книг) за найстарші роки, які збереглись. Зазвичай це 1944-1946 роки, та інколи щастить зустріти і книги за 1936-1941 роки. Господарська книга – це своєрідний перепис населення по селу, де на окремому розвороті вказане одне господарство. Основна інформація, яка зазначається – це голова двору та всі інші члени родини, що проживають в цьому дворі. Вказується вік (або рік народження), національність, грамотність, де працює чи навчається по кожному члену родини. Також можна знайти інформацію про будівлі, кількість землі, посіви та насадження, бджільництво, худобу даного господарства.

Поясніть секретарю, що це Вам потрібно для дослідження родоводу або для з’ясування національності предка, тому що можете зустріти серйозний спротив, якщо запідозрять, що Ви претендуєте на землю. Ми просимо самостійно переглянути господарські книги та вибрати інформацію про ВСІХ представників прізвища, що нас цікавить. Як правило всі однофамільці у селі є однією родиною і аналіз інших сімей дає зачіпки про основну сім’ю. Маєте розуміти, що Вам цілком законно можуть відмовити у перегляді книг, так як на них поширюється закон про захист персональних даних. Якщо Вам не бажають давати книги, попросіть секретаря переглянути їх самостійно та дати Вам переглянути листи, що стосуються Вашої сім’ї. Інколи вимагають підтверджуючі документи, що Ви член сім’ї або уповноважений представник. Тому документи, що це підтверджують бажано взяти із собою.

Господарські книги, то тільки частина роботи по сільській раді. Секретар, голова та інші працівники сільської ради є кладезем інформації про те, які представники родини ще проживають в селі, хто в селі є краєзнавцем, в яких старожилів можна розпитати інформацію, де живе священник, де знаходиться школа, чи не чули вони у кого можуть бути церковні документи і маса іншої інформації.

В даному випадку нам не пощастило з господарськими книгами, так як вони зберігаються тільки з 1971-го року (інші або згоріли під час пожежі або передані в обласний чи районний архів) та нам сильно пощастило з працівниками сільської ради. Активно включились в обговорення та допомогу секретар Марценюк Рита Василівна, бухгалтер Данилюк Жанна Анатоліївна та землевпорядник Будзило Леся Іванівна.

Жінкам виявилась цікавою тема вивчення родоводу тому вони з цікавістю розпитували нас та допомагали з потрібною інформацією.

Ключовими моментами, що ми з’ясували, були такі:

  • В селі є ряд представників родини, з якими варто поспілкуватись.
  • В селі є краєзнавець Неля Костянтинівна Левчук, вчитель музики (зазвичай краєзнавцями є вчителі історії, та не цього разу).
  • В церкві у Бужковичах є якісь документи.
  • Вуличне прізвище сім’ї, яка нас цікавить.
  • Є представник цієї родини, який теж цікавиться генеалогією та допомагає місцевій церкві. Проживає у Нововолинську. З ним ми плануємо поспілкуватись іншим разом.

Першим ділом ми пішли до школи, так як вона через дорогу. Та з’ясувавши, що у Нелі Костянтинівни семінар, вирішили поговорити з найстарішою жінкою в селі — Мухою Ольгою Олександрівною 1927 р.н. Жінка виявилась дуже привітна та з ясною пам’яттю та, на жаль, вона родом з іншого села і нічим допомогти нам не змогла.

Ми повернулись до школи та дочекались поки звільниться Неля Костянтинівна. Нас люб’язно запросив до себе в кабінет директор школи Недбайло Руслан Федотович.

Неля Костянтинівна Левчук та Наталя Кужель

Неля Костянтинівна Левчук та Наталя Ростиславівна Кужель

 

 

Ми пояснили хто ми такі та з якою метою хочемо поспілкуватись з нею. Про що першим ділом Неля Костянтинівна пояснила, що вона краєзнавець і про конкретну родину, що нас цікавить мало що знає. Але завдяки уточнюючому запитанню про церковні документи ми з’ясували що вона якраз взяла з місцевої церкви сповідальні розписи, які знаходяться у неї вдома. Ми домовились, що через годину заїдемо за нею та відвеземо у Бужковичі, де вона проживає, та де знаходиться церква.

Після чого ми попрямували в сусіднє село Замличі, щоб поспілкуватись із сестрою покійної прабабусі клієнта. По дорозі до нас приєдналась Наталя Кужель, яка показала дорогу та потім дуже нам допомогла з пошуком церковного старости. Надія Федорівна (Гедзун) Свистун 1927 р.н. Виявилась дуже приємною жінкою, яка нас радо прийняла та розказала багато цікавих деталей про свою родину та сім’ю сестри. Бабуся розказала нам про бандерівців, совєцьку владу, нарікала на нинішню владу та трішки на рідних, які рідко її провідують.

Коли ми приїхали додому Нелі Костянтинівни та побачили, що збереглись сповідальні розписи по церкві с.Бужковичі за період 1806-1929 роки нашому щастю не було меж. Зрозумівши, що на опрацювання цього масиву може піти тиждень, а то й два роботи ми попросили зробити цифрову копію на фотоапарат і десь за пів години було зроблено фото 165 розворотів документу.

Один з знайдених сповідальних розписів

Розворот виявленого Сповідального розпису

Розворот виявленого Сповідального розпису

Далі попрямували до Богородицької церкви збудованої у 1766 році і яка діє і нині. По дорозі заїхали за церковним старостою Анатолієм Михайловичем Музичуком, який, виявляється, чекав нас ще з самого ранку. В церкві виявили велику кількість документів радянського періоду, в основному це були облікові книги приходів та витрат та інші бухгалтерські документи про роботу церкви, свідоцтва про смерть, списки жертводавців на церкву та метричні книги з 1950-х років які в цій церкві ведуться і донині.

 

Від Анатолія Михайловича почули історію, що було багато інших документів та вони зберігались у сирому підвалі і перетворились на труху. Я пояснив йому та Нелі Костянтинівні, що якщо не передати ці всі документи до обласного архіву де їм і місце вони теж зникнуть без сліду. Вони обіцяли поговорити з теперішнім священником церкви Олександром Юхимовичем, надіюсь що вони так і зроблять.

Далі поспілкувавшись ще з деякими представниками родини та мало що з’ясувавши від них ми попрямували до Володимир-Волинського.

Отже, підсумуємо. З ким варто поговорити у селі:

  • Працівники сільської ради
  • Колишні працівники сільської ради
  • Краєзнавці
  • Вчитель історії
  • Бібліотекар
  • Священник – особливо якщо він місцевий
  • Старожили, які навіть не є ріднею
  • Старші представники родини
  • Люди, які займаються зеленим туризмом в селі

У всіх обов’язково запитуйте за старі церковні документи, чи не знають у кого вони можуть бути. Пояснюйте, що Ви не збираєтесь їх забирати, а тільки хотіли б їх переглянути (часто виникає спротив через таку підозру).

 

Намагайтесь розпитати за якомога старших представників родини. Якщо про них нічого не знають, запитуйте хоча б по батькові їх дітей.

Часто, коли запитуєш коли помер дід чи прадід, то літні люди не можуть згадати. Їм можна допомогти задаючи додаткові запитання:

​ До революції чи після?

​ До голодомору чи після?

​ До війни чи після?

​ До вашого весілля чи після?

​ До народження Вашої дитини чи після?

Таким чином можна значно звузити діапазон пошуків, а інколи і з’ясувати точний рік.

Компанію мені склав Сергій Батоговський, який переймав досвід у таких поїздках та сильно допоміг дістатись до Володимир-Волинського.

 

Сергій Батоговський

Сергій Батоговський

 

Це мій досвід, здобутий в польових умовах інтуїтивно, він, звичайно, не досконалий. Прошу колег в коментарях доповнити своїм досвідом.

 

P.S.: Дороги до сіл та в селах – це суцільний жах. Окрема подяка нашому водію Сергію, який тримався дуже стримано хоч і заявив, що більше він сюди не поїде.

Директор центру вивчення генеалогії “Пращур” – Віктор Долецький

 

Вас може зацікавити:
Як розпочати дослідницьку роботу в архіві: базові поради для початківців
Труднощі у пошуку предків
12 простих кроків для вивчення родоводу

 

P.P.S.Logo-prashhur-5

  Статтю підготовлено спеціально для Пращур.укрЯкщо Ви зацікавлені в дослідженні своїх сімейних коренів, хочете створити генеалогічне дерево, знайти документи про походження для Карти Поляка – звертайтеся до нас. Ми допоможемо!


Комментарии:

Напишіть відгук

Ваша пошт@ не публікуватиметься. Обов’язкові поля позначені *

*
*
Website

Это не спам.
сделано dimoning.ru