Не є секретом, що шляхетні родини католиків мали звичку називати своїх дітей декількома іменами. Наприклад, двухіменна Анна-Марія чи трьохіменний Генріх-Вітольд-Фелікс.
Інформацію про те, чому це практикувалося, не зустрічав. За моєю власною версією звичка називати дітей декількома іменами походить від більш вираженого вірування у католиків, ніж у православних про покровительство святих, в честь яких названа дитина. Можливо, таким нехитрим способом, батьки хотіли посилити захист дитини, адже на кожне ім’я мав бути окремий покровитель.
В своїй практиці я часто зустрічаюсь з народженними двух іменними, рідше трьохіменними. Це викликає деяку путаницю, так як в наступних документах, особливо не церковних, а мирських (ревізійні казки, дворянські справи, судові справи) людина виступає за одним іменем і в різних матеріалах використовують те чи інше ім’я. Наприклад, якщо ми маємо інформацію щодо Генріха-Вітольда-Фелікса Бужкевича, то в одному документі він може виступати як Генріх Бужкевич, в іншому як Вітольд Бужкевич, а в третьому як Фелікс Бужкевич. Найчастіше, звичайно, використовували перше ім’я, але при яких умовах використовували друге та третє я ще не розібрався.
Та найбільше мене вразив один запис, що знаходиться в метричній книзі Погребищенського костелу за 1904 рік. 3 червня 1904 року на фермі Вацлавка народився чотирьохіменний Станіслав Костка-Роман-Іосиф-Маріян Бнинський батьками якого були Його Світлість двухіменний Гилярій-Олександр і шестиіменна Ядвіга-Кароліна-Софія-Марія-Юзефа-Юлія із Графів Тарновських Графів Бнинських. Його хрещеними батьками були Його Світлість двохіменний Роман-Петро Граф Бнинський із двухіменною Розою-Марією із Графів Браницьких Графинею Тарновською.
Державний архів Вінницької області, фонд 904, опис 32, справа 227, ст.20-зворот
Державний архів Вінницької області, фонд 904, опис 32, справа 227, ст.21
Ось і такі випадки трапляються.
Бажаю цікавих знахідок у вивченні власного родоводу.
Віктор Долецький ©
2 thoughts on “Багатоіменність серед польської шляхти”
Comments are closed.