Навіщо люди витрачають силу-силенну часу, аби знайти своє коріння? Про це моя розповідь.

Я стала відчувати, як у мені живе багато людей. Деяких з них я добре знаю з дитинства, про когось лише чула легенди. Це мої пращури. 

Вони вислизнули з картонних сторінок фотоальбомів у моє серце, наповнили його своїми щасливими посмішками, серйозними поглядами. І тепер вони всюди зі мною.

Розповідають про своє дитинство у дальніх краях, про втрачених коханих та нові доленосні зустрічі.

Разом з ними я днями їду у поїздах, перевожу боєприпаси на лінію фронта, колисаю на руках своїх батьків та пеку хліб.

Скільки ж усього в мені, яке багатство – тримати в руках світлини, яким більше сторіччя, та вишукувати себе в обличчях цих людей. Вони замотані теплими хустками та взуті в такі грубі безрозмірні черевики, що мені хочеться надсилати їм посилки. Можливо, вони у своїх поштоматах знайдуть хоча б мою цікавість до себе. І невже я буду достойна такої уваги до себе від моїх прапраправнуків? 

Зараз я посередині: вклеюю фото тих, хто по одну сторону Стікса, для тих, хто ще тільки починає свій шлях у сторону ріки.

Що я знаю про себе як про сплетіння долей? Що в мені декілька національностей людей, які жили у містах та селах. Багатьом з них доводилось лишати свої теплі домівки та вирушати в невідомі далі. Знаю, що люблю писати листи, як мій дідусь, як бабусі – займатися рукоділлями. Так само, як і прадіду, мені важлива свобода, та, як мій тато, відправляюся в дорогу при найменшій можливості.

Через те, що всі родичі нашої сім’ї живуть на великих відстанях, ми ніколи не збираємося за одним великим столом та цінуємо кожну нечасту зустріч. Будь-яка подробиця, яку вивуджують у своїх спогадах наші старенькі рибалки, стає уловом на вагу золота.

Хочеться назбирати з ріки усі крихти та зрозуміти у них саму себе, а потім передати цей скарб дітям. Нехай і вони говорять безліччю голосів та відчувають себе не билинкою у полі, а частиною красивої мозаїки.

Попереду мене чекають декілька точок на карті, які маю відвідати, щоб пройти по тій землі, по якій ходили пращури. Можливо, я знайду їхні сліди.

Олена Янчук

P.S.

  Статтю підготовлено спеціально для Пращур.укр. Якщо ви зацікавлені в дослідженні своїх сімейних коренів, хочете створити генеалогічне дерево, знайти документи про походження для Карти Поляка – звертайтеся до нас. Ми допоможемо!

Коментарі

Напишіть відгук

Ваша пошт@ не публікуватиметься. Обов’язкові поля позначені *

*
*

Loading Facebook Comments ...