В своїй діяльності ми помітили, що більшість сімей, які мешкали в межах певної території, об’єднані родинними зв’язками. Виходячи з цього виникла ідея створити родове дерево не окремої родини, а всіх прихожан цілого костелу.

    Чому саме костел? Прихожанами костелів в переважній своїй більшості була чиншова шляхта у 18 -19 століттях. Ця група населення мала свободу пересування і часто змінювала своє місце проживання, але зазвичай їх міграція була сконцентровано навколо одного приходського костелу. Виникло бажання з’ясувати ступінь родинних зв’язків безземельної та земельної шляхти, та відслідкувати шляхи пересування чиншової шляхти. Цей проект також дасть можливість встановити точну кількість цієї групи населення.

        Об’єднавши в одну базу дані всіх наявних метричних книг за період 1793-1917 років. І поєднавши персон родинними зв’язками, ми отримаємо колосальну базу знань про всі родини католиків, що жили на цій території. Наступним етапом може бути доповнення бази інформацією із інших архивних документів (ревізійних переписів населення, різних реєстрів, тощо).
3KkrFFU6WKE
       Цей проект може бути цікавий з точки зору: генеалогії, історії, демографії, статистики. Також він буде цікавий нащадкам польської шляхти, які походять з околиць містечка Погребищ, та різним польським організаціям, які займаються історією східних кресів.

     Хто хоч раз працював із архівними документами, той зрозуміє наскільки цей проект трудомісткий. Тому ми шукаємо партнерів та спонсорів для його успішного завершення. По завершенню планується написання та видання книги про прихожан Погребищенського костелу. Також буде опублікована методологія цього проекту для можливості її використання в інших костелах України.

         Пропонуємо всім небайдужим долучитись.

        Період дослідження: 1793-1917 роки

   Костел: Римсько-католицька церква Непорочного Зачаття Діви Марії м-ка Погребище Бердичівського повіту Київської губернії

   Географія дослідження: м-ка Погребище, Плисків, сс.Білашки, Босий Брід, Бурківці, Васильківці, Гопчиця, Іваньки, Круподеринці, Кулешів, Левківка, Ліщинці, Люлинці, Малинки, Наказне, Павлівка, Педоси, Попівка, Розкопане, Саражинці, Сахни, Соколівка, Спичинці, Степанки, Талалаї, Хмелівка, Черемошне, Чернявка, Ширмівка та ін. 

       По питанням співпраці звертайтесь:

       Керівник проекту: Долецький Віктор.

       Тел. +380977050124; +380631417602

Звіт по проекту за 2015 рік

——————————————————————————————–

       Drzewo genealogiczne wiernych Kościoła katolickiego

     Centrum PRASZCZUR zajmuje się badaniami genealogicznymi. Podczas prowadzonych dotychczas poszukiwań zauważyliśmy, że większość mieszkających na pewnym obszarze rodzin jest ze sobą spokrewniona. Tak oto narodził się pomysł stworzenia drzewa genealogicznego nie jednej rodziny, ale wszystkich wiernych z terenu parafii.

    Dlaczego kościуł ? W XVIII i XIX wieku wierni reprezentowali szlachtę czynszową. Ta część lokalnej ludności posiadała swobodę podrуżowania i często zmieniała swoje miejsce zamieszkania. Jednak migracje te były na ogуł skoncentrowane wokуł obszaru jednej parafii. Pojawiła się zatem potrzeba zbadania stosunkуw pokrewieństwa szlachty bez ziemi oraz szlachty gruntowej, a także rozpoznania szlakуw migracyjnych szlachty czynszowej. Realizacja projektu stwarza rуwnież możliwość określenia dokładnej liczby przedstawicieli tej grupy społecznej.

        Łącząc – w obrębie jednej bazy danych – informacje z wszystkich ksiąg metrykalnych pochodzących z okresu 1793-1917 oraz określając poszczegуlne osoby w obrębie związkуw rodzinnych (rodowych, stosunkуw pokrewieństwa), otrzymamy ogromna wiedzę o wszystkich rodzinach katolickich żyjących na tym obszarze. Kolejny etap prac to uzupełnienie bazy o informacje pochodzące z innych źrуdeł (spisy ludności, rejestry oraz dokumenty archiwalne, umowy handlowe, akta notarialne itp.)

    Wartość poznawcza projektu zarуwno w kontekście genealogii czy historii, ale także demografii, statystyki oraz socjologii to nie wszystko. Bez wątpienia może okazać się interesujący dla potomkуw polskiej szlachty (pochodzącej z okolic miasta Pohrebyszcze) a także polskich organizacji zajmujących się dziejami kresуw wschodnich.

3KkrFFU6WKE

    Każdy, kto chociaż raz pracował na podstawie dokumentуw archiwalnych, rozumie jak bardzo trudne i czasochłonne jest to przedsięwzięcie. Dlatego też – mając na uwadze udaną i kompleksową realizację – szukamy potencjalnych partnerуw oraz donatorуw.

           Po zakończeniu badań planujemy opracowanie i publikację monografii pohrebyszczyńskiego Kościoła katolickiego. Zamierzamy rуwnież opublikować założenia metodologiczne projektu, aby umożliwić ich wykorzystanie do podobnych badań w przypadku innych kościołуw Ukrainy.

        Wszystkich zainteresowanych serdecznie zapraszamy do wspуłpracy – włączenia się i wsparcia naszego projektu.

         Okres objęty badaniami: 1793-1917

        Kościуł parafialny: Rzymsko-Katolicki Kościуł Niepokalanego Poczęcia N. M. P. miasteczka Pohrebyszcze, pow. berdyczowski guberni kijowskiej.

       Zasięg geograficzny badań: Pohrebyszcze, Pliskуw, wioska Bilaszki, Bosy Brуd, Burakowce, Wasylkowce, Hopczyca, Iwanki, Kurpoderyńce, Kuleszуw, Lewkiwka, Leszczyńce, Lulińce, Malinki, Nakaźne, Pawłуwka, Pedosy, Popiwka, Rozkopane, Sarażyńce, Sachny, Sokołуwka, Spiczyńce, Stepanki, Talalaji, Chmeliwka, Czeremoszne, Czerniawka, Szyrmуwka i inne

      W sprawie współpracy, prosimy o kontakt:

       Project Manager: Dolecki Victor.

       Tel. +380977050124, +380631417602

       Email. prashhur@gmail.com

Коментарі

Напишіть відгук

Ваша пошт@ не публікуватиметься. Обов’язкові поля позначені *

*
*

4 thoughts on “Проект “Родове дерево прихожан Погребищенського костелу”

  1. Фамилия САГАНЕВИЧ, очень редкая фамилия.
    В ТОПе фамилий, имен и мест проживания прихожан Погребищенского РКК (1849 — 1860): количество записей по фамилии Саганевич – 20. К сожалению, я ничего не смогла найти. Очень прошу помочь мне в поиске своих родных.
    (Все что знаю, благодаря сохранившимся в доме документам, фотографиям, с рассказов бабушки…)
    Отец Саганевич Гарри Анатольевич, 07.06.1934 года рождения, умер 04.01.1996 г. У отца был брат Саганевич Валентин Анатольевич, 02.02.1927 г/р. Проживал в г. Чернигов и умер по старости .
    Дед Саганевич Анатолий Викентьевич (в некоторых документах Викторович, Викешиевич), 1907 года рождения. Женат с 23.02.1927г. на Кудряшовой Любовь Михайловне, 1907 г/р. Родился Анатолий Викентьевич ст Синельниково Днепропетровской области. Работал до 10 ноября 1947 г, машинистом паровозного депо (Сталинская железная дорога паровозная служба, контора депо Мелитополь.)
    Музыкант. Выступал в музыкальном кружке рабочего клуба станции Мелитополь 1923-1937 г. С членами кружка музыкантами выступал в разных местах. Был репрессирован, арестован 04.11.1937 г осужден при Сталине по ст. 54-10 за проведение контрреволюционной деятельности и националистической деятельности, обвинен за связи с Польшей, отсидел 9 (Девять) лет в тюрьме, в ИВДЕЛЬЛАГЕ НКВД, умер 22.03.1946 года, а после смерти президиумом Запорожского областного суда от 07.07.1957 года Постановлением Личного совета при НКВД СССР реабилитирован за отсутствием в его действиях состава преступления.

    Прадед Саганевич Викентий женат на Орловской Юзефе (поляки). Орловская Юзефа любила парня из бедной семьи, но родители ее выдали замуж за Саганевич Викентия.
    У Юзефы было четыре брата:
    – Орловский Адам Андреевич жил в Мелитополе с супругой Валентиной Прокофьевной. Сын Орловский Людвиг (Леонид) Адамович врач кардиолог (умер). Работал в городской поликлинике города Мелитополя.
    – Орловский Стефан Андреевич, женат, жену звали Каролина. Работал весовщиком на железной дороге. Жил в городе Харьков на Лысой горе. У Орловского Стефана Андреевича два сына и дочь. Сын – Орловский Станислав Стефанович (врач) и Орловский Бронислав Стефанович. Дочь Мария Стефановна.
    – Орловский Франц Андреевич (врач).
    – Орловский Мечислав Андреевич в Польше профессор математики. Имел семью, жену Полину две дочери и сына. Сын Орловский Бронислав Мечислович, живет в Варшаве. Дочь Орловская Франя Мечисловна. Дочь Орловская Леля (Лора) Мечисловна в Варшаве, профессор.
    – сестра Орловская Франя проживала в селе Плодородие Запорожской области.

    От брака Викентия и Юзефы было шестеро детей, но любви как таковой и не получилось:
    – старшая дочь Саганевич Мария жила в г. Мелитополь,
    – второй ребенок Саганевич Виктория (называли ее Витя) проживала некоторое время в Ташкенте, умерла в Мелитополе.
    – Саганевич Станислав 1903 г/р проживал в г Мелитополь ул. Индустриальная,
    – Саганевич Мечислав,
    – Саганевич Анатолий (мой родной дед) 1907 г/р предпоследний ребенок проживал в г Мелитополе,
    – Саганевич Цезарь 1908 года рождения , (был младшим сыном) проживал в г Харькове.
    Викентий оставил Юзефу с детьми и уехал со своей подругой Каролиной в Синельниково. Но через некоторое время он вернулся, пришел к дочери Марии, та его приняла, но холодно. Дочь Витя совсем его оттолкнула. Сын Анатолий не впустил в свой дом. Придя к сыну Станиславу, его тепло встретила невестка Клавдия, накормила постным борщом, он попросил добавки. Но когда пришел сын Станислав с работы, сказал жене Клавдии «Дай ему что он попросит (а попросил он галоши) и пусть идет».
    Викентий работал на железной дороге. В последствии вся бригада в которой работал Викентий погибла при ремонте котла и вагонов (погибли под котлом паровоза).

    Саганевич Цезарь Викторович (настоящее Саганевич Цезарь Викентьевич), 1908 года рождения. В годы Великой Отечественной войны воевал в рядах СА. Место призыва Бузулукский ГВК, Чкаловская обл., г. Бузулук. С 23 июня 1941 по 10 ноября 1941 года был помощником начальника госпиталя по хозяйству, а потом интендантом третьего ранга в гарнизонном передвижном полевом военном госпитале №2339 восемнадцатой армии Южного фронта. Госпиталь был расположен на улице Траян рядом с улицей Костельная в городе Черновцы. Также мне стало известно из рассказа моих родных, что Саганевич Цезарь Викторович (Викентьевич) какое то время находился с передвижным госпиталем в селе Верхний Рогачик, и выполнял задачи по поручению начальника полевого госпиталя Белякова (полковника в отставке) доставлял маленького месячного ребенка, у которого отец был на фронте, а мать умерла при родах, доставлял ребенка в детский дом города Мелитополь.
    Саганевич Цезарь Викторович (Викентьевич) погиб 26 декабря 1941 в пределах районного хозяйства имени Ворошилова, Ясиноватинського района Донецкой области, там был и похоронен на братском кладбище. По рассказам, Цезарь обложил себя гранатами и пошел на вражеский танк (в боях возле села Розовка Ясиноватинского района, Донецкой области).
    Во дворе школы стоит памятник Цезарю и школа называется имени Цезаря Саганевич.
    Первичное место захоронения: Украинская ССР, Сталинская обл., Чистяковский р-н, с/з Ворошилова.
    Был женат. Супруга Саганевич Антонина. От брака родилась дочь Виктория (по мужу Федорова) 28.12.1932 года рождения и было двое внуков Людмила и Владимир. Некоторое время жили в Харькове. Федорова Виктория 14 января 1998 года перенесла инсульт. В браке была с 1955года по 1960 год за Федоровым Иваном, в г. Сестрорецк. Федоров Владимир (внук Саганевич Цезаря) военный, окончил Ленинградское высшее артиллерийское училище, офицер артиллерист.
    Информация из архива:
    Саганевич Цезарь Викторович
    Приказ об исключении из списков
    Последнее место службы: 296 сд 964 сп
    Дата выбытия: 26.12.1941
    Причина выбытия: погиб, убит
    (Информация об архиве –
    Источник информации: ЦАМО
    Фонд ист. информации: 56
    Опись ист. информации: 12220
    Дело ист. информации: 3
    Дата окончания службы: 21.04.1942

    Саганевич Станислав Викентьевич также воевал во время ВОВ, 1903 года рождения, место рождения Днепропетровская обл., ст. Синельниково
    Жена Клавдия, дочь Саганевич (Бражник) Лариса Станиславовна – проживали в г. Мелитополь. У Ларисы Станиславовны сын Геннадий, невестка Лариса и внуки Никита и Екатерина.
    Дата призыва 1942 год, Ст. сержант. Место службы: Воинская часть 5 минбр РГК. Умер по старости.
    Награжден Медаль «За оборону Ленинграда» 16.04.1943 г и Медаль «За отвагу»
    Документ находится в: ЦАМО, шкаф 75, ящик 19.
    Приказ подразделения
    №: Л-30 от: 20.07.1943
    Издан: 5 минбр РГК
    Информация об архиве –
    Архив: ЦАМО
    Фонд ист. информации: 204
    Опись ист. информации: 103
    Дело ист. информации: 89
    Страница героя на проекте:
    Книга памяти блокадного Ленинграда

    Ищу информацию о Саганевич Викентии и Орловской Юзефе, их родителях, датах рождения и местах проживания.
    Огромное всем спасибо.

    garrievna65@yandex.ru
    garrievna65@gmail.com

Loading Facebook Comments ...