Тема еміграції завжди була актуальною для українців. Лише впродовж ХХ століття відбулось кілька потужних еміграцій, одну із останніх спостерігаємо зараз. В силу різних обставин люди шукали кращих умов для життя, або елементарно заробітку, щоб утримувати свою родину. 

(фото) Реклама Пароплавного товариства у місті Луцьку, 1920-ті роки

Якщо переглядати пресу міжвоєнного часу, зокрема, Західної України, то можна часто зустріти рекламні оголошення, які обіцяють українцям нові робочі місця, багато родючої землі та високі заробітки. Популярними у 1920-ті роки були країни Північної та Південної Америк. Саме тому часто переглядаючи форуми з генеалогії, можна зустріти повідомлення як українці шукають предків, які колись виїхали до Канади, Бразилії, Аргентини чи Уругваю. В усіх доля склалась по-різному, хтось знайшов краще життя, хтось зневірився, були такі, що повертались ні з чим. 

Проте сьогодні нащадки хочуть більше дізнатись про долю своїх предків, а також відновити втрачені контакти із родичами з-за океану.

Важливим джерелом є списки пасажирів пароплавів, на яких мандрували емігранти. Сьогодні деякі бази знаходяться онлайн.

      Проте пошук на вищезгаданому сайті можна здійснювати лише на іспанській мові. Apellido – прізвище, Nombre – ім’я, Dia – день, Mes – місяць, Ano – рік, Consulta – шукати. Також для точності введіть дати.

Якщо ваші предки виїхали до Австралії, то вам буде корисною сторінка Національного архіву Австралії.

Господа емігранта в Бразилії, 1930-ті роки

Одним із джерел пошуків про предків, які емігрували можуть бути документи обласних архівів

До прикладу у Волинському державному архіві в місті Луцьку знаходиться фонд 46 “Волинське воєводське управління”. В ньому знаходяться досить інформативні справи про волинян, які емігрували у міжвоєнний період. З документів можна дізнатись до якої саме країни збирався їхати предок. 

Нове поселення емігрантів українців та поляків у Бразилії, 1930-ті роки.

Зверніть увагу на такі справи як:

  • Ф.46, оп.1, спр. 287. Виписка з цивільних реєстрів на видачу закордонних паспортів за 1925 р.
  • Ф.46, оп.1, спр. 395. Книга обліку видачі закордонних паспортів 1926-1928 рр. 
  • Ф.46, оп.1, спр. 396. Журнал обліку видачі закордонних паспортів 1926-1927 рр.
  • Ф. 46, оп. 9, спр. 1087. Зошит обліку виданих закордонних паспортів, 1928-1934 рр.

Будівництво дороги до своїх поселень, Бразилія, 1930-ті роки.

Як бачимо, для того, щоб виїхати до іншої країни в ті часи потрібно було мати паспорт. Без нього офіційно ніяк. Видача еміграційного паспорту передувала ціла низка процедур, які не можна було оминути. Варто було отримати довідки, дозволи, а вже потім еміграційний паспорт. Можна це було робити самотужки, або, скористатись прототипом сучасних сервісних центрів. На Волині в цій непростій справі платно допомагало таке собі Пароплавне Товариство. Його офіси були в Луцьку, Ковелі та Рівному. Окрім допомоги з паспортом, вони консультували також про вибір країни. В топ-і популярності були Аргентина, Бразилія та Уругвай, якщо говоримо про 1920-1930-ті роки. 

Ще якихось 90 років тому умови для еміграції в чоловіків та жінок були різними. Жінки віком до 25 років могли виїхати до іншої країни лише в супроводі ближчих родичів, якщо таких не було, то мав бути виклик від родичів, що вже емігрували.

Проте на цьому обмеження не закінчувались… Якщо хтось мав серйозні проблеми зі здоров’ям, або ж сильні вади зору, слуху чи, до прикладу, епілепсію, то емігрувати до країн Південної Америки було неможливо. Можливо такі вимоги були необхідністю, адже подорож за океан була не простим випробуванням. Вона тривала до країн Південної Америки від 14 до 17 днів.

Господа емігрантів на місці вирубаного лісу, Бразилія, 1930-ті роки

Жонаті чоловіки повинні були надати письмові дозволи дружин, що ті їх відпускають на заробітки. Такий дозвіл вимагали в Аргентині. 

Коли українці досягали омріяного берега життя їх не перетворювалось на мед. Попереду були нові труднощі. Перше, це клімат, який був абсолютно інакшим. До прикладу, якщо говорити про Бразилію, то тут для українців було багато нового. Часто землі, які отримували, були схожі на непрохідні хащі, ліси потрібно було вирубувати, щоб підготувати землю до робіт. Додавали труднощів невідомий тваринний світ. На знайдених світлинах можна побачити в яких умовах доводилось жити новоприбулим емігрантам. 

Українці в Канаді, 1910-ті роки.

Посилання на джерела, які можуть містити інформацію про персональні дані емігрантів можуть знаходитись в розділі “Модулі” спільноти UA Genealogy в мережі Facebook

Вітаємо наших читачів із прийдешніми святами. До вашої уваги колядка у виконанні Українського чоловічого хору міста Едмонтона (Канада), яка вразила відвідувачів канадського торгівельного центру.

©Тетяна Яцечко-Блаженко

P.S.

  Статтю підготовлено спеціально для Пращур.укрЯкщо Ви зацікавлені в дослідженні своїх сімейних коренів, хочете створити генеалогічне дерево, знайти документи про походження для Карти Поляка – звертайтеся до нас. Ми допоможемо!

One thought on “Де знайти інформацію про предків, які емігрували (ч.1)?

  1. Завжди було цікаво знайти інформацію про діда Лоюк Володимир котрий у 1930 роках емігрував до Аргентини,але так і пропав безвісти

Comments are closed.