В багатьох культурах згадується про важливість знати свій рід до сьомого коліна. Сьогодні є чимало українців, яким цей звичай здається ретроградним. Але неподалік від нас є країни, в яких традиція глибокого вивчення своїх пращурів підтримується навіть на державному рівні. Мова йде про Балканські країни. 

Споконвіку всі юні серби та чорногорці, й хлопчики, й дівчата, знайомляться з усіма своїми родичами, навіть якщо вони, як кажуть у нас, «сьома вода на киселі». Справа в тому, що виходити заміж та одружуватися на них не належить. Тому краще знати всіх їх в обличчя з дитинства, щоб пізніше випадково не закохатися.  

Усі жителі Чорногорії належать до одного з древніх родів. І кожен рід має свого покровителя – християнського Святого. Отож, у кожного роду є своє свято, яке називається Слава, тобто день, в який прославляється Святий та рід, який він захищає. Святкують Славу три дні (у містах – переважно один), в які представники цього роду навідуються один до одного. Уся сім’я в перший день йде до церкви на причастя, а ввечері збирається в домі старійшини на вечерю. Родина влаштовує широке застілля, при цьому ніяких подарунків гості не приносять, хіба що шоколад або пляшку напою. Обов’язкові страви на столі – славський калач та коливо. Цього дня сім’я згадує в молитвах своїх пращурів, яких з ними вже немає, та тих, хто є сьогодні. 

Це свято є національним, тобто вихідним. Найбільш поширені шість таких вихідних у році, в які святкують свою Славу по декілька родів. Ви тільки уявіть: 6 травня вихідний у всіх Ковальчуків, Іваненків та Степаненків. І нікому з них не потрібно відпрошуватися у директора, щоб не виходити на роботу. У найпоширеніший день Слави, святим якого є Миколай (19 грудня), у багатьох класах до школи приходять лише по 4-5 дітей. Від однієї думки про таке об’єднуюче свято підіймається настрій. 

Коли дівчина виходить заміж, вона стає частиною роду свого чоловіка. А це набагато відповідальніше, ніж просто змінити прізвище. Можливо, тому коефіцієнт розлучень у Чорногорії набагато менший, ніж, наприклад, в Україні. 

Свято Слави у країнах Балкан важливіше за Різдво та Пасху. І запрошувати на нього гостей не потрібно – друзі та родичі приходять самі. У православних та католиків югославських народів святкування Слави схоже. І це найбільша святиня. Тому якщо хтось поклянеться своєю Славою, йому можна вірити. 

Автор: Олена Янчук

P.S.

  Статтю підготовлено спеціально для Пращур.укр. Якщо ви зацікавлені в дослідженні своїх сімейних коренів, хочете створити генеалогічне дерево, знайти документи про походження для Карти Поляка – звертайтеся до нас. Ми допоможемо!

Коментарі

Напишіть відгук

Ваша пошт@ не публікуватиметься. Обов’язкові поля позначені *

*
*

Loading Facebook Comments ...