Родинні історії про еміграцію предків за океан часто передаються з покоління в покоління, іноді залишаючи лише окремі фрагменти інформації. Але навіть ці маленькі деталі можуть стати ключем до розуміння того, як жили наші предки, через які труднощі їм доводилося проходити. Історія Терентія Бондаря, мова про яку піде нижче, є чудовим прикладом того, як пошуки родинного коріння можуть відкрити нові горизонти і допомогти знайти відповіді на запитання, які здавалося б, залишаються без відповіді.
Багато українських родин зберігають спогади про тих, хто колись виїхав до інших країн — чи то до США, Аргентини, Бразилії. Іноді ці історії мають підтвердження у вигляді старих фотографій чи листів від родичів, але інколи це лише чутки, що десь далеко за океаном є родина, з якою ніхто не підтримує зв’язок.
Сьогодні хочемо розповісти, як і де вдалося відшукати інформацію про Терешка Бондаря, який який у 1893 році народився в тоді ще містечку Білогородка Волинської губернії (зараз це село на Хмельниччині, що колись належало Ізяславському району, а тепер — Шепетівському).
В його родині в Білогородці ще з міжвоєнного часу зберігалося кілька старих фото із США.
Ці фото відрізнялися в родинному фотоальбомі, все було іншим, одяг, зачіски, інтер’єр фотосалону. Коли в 1990-х я запитувала в бабусі хто це на фото, то вона відповідала, що то її рідний дядько, брат тата, який колись виїхав в Америку. Ці фото він надіслав разом із подарунками десь в 1930-1950-х. Ніхто точно, з родичів це не пам’ятав, не було і листів, адрес. Ніхто не не міг відповісти, коли перервався контакт з родичем. Ще більше питань було, коли і куди він свого часу виїхав. Знали лише, що жив у Чикаго.
Читати також: Де знайти інформацію про предків, які емігрували (ч.1)?
Знахідка в сповідальних відомостях
Завдяки розвитку сучасних технологій, оцифруванню, сьогодні шукати інформацію про предків набагато простіше. Почала я з того, що переклала ім’я предка на англійську мову і почала шукати його ім’я на сайті Музей імміграції на острові Елліс міста Нью-Йорк. Там функціонує спеціальний центр із вивчення генеалогії переселенців до США. Проте пошуки не принесли успіху. Тоді я подумала, що можливо предок, прибув спочатку в Канаду, або ще іншим шляхом.
Пошуки зрушили з місця, коли в базі відсканованих метричних документів ДАЖО Вікіджерела вдалося знайти Сповідальні відомості містечка Білогородка за 1913 рік. В документі був запис про родину Петра Калениковича Бондаря (52 роки), його дружину Тетяну Григорівну (53 роки), дітей Терентія (18 років), Іллю (17 років), Анну (29 років), Олександру (14 років), Агафію (11 років). Увагу привернув коментар біля імені Терентія, де було вказано, що він в Америці (станом на 1913 рік). Подібні коментарі навпроти інших мешканців містечка Білогородка також можна відшукати.

Фото 2. Запис про родину Бондар, церква села Білогородка, 1913 рік. Джерело: ДАЖО 1-74-173. 1913. Сповідні розписи православних церков Заславського повіту.
Завдяки метричному запису можна було порахувати, що Терентій народився десь орієнтовно 1894 або 1895 року. Також це міг бути і ще раніший рік, бо інколи, священники не міняли вік із попередніх сповідей, або помилилися в даті.
Кораблем із Гамбурга до Америки
Наступним кроком пошуків був сайт familysearch. Для того, щоб там шукати предків, необхідно зареєструватися. Саме на ньому мені пощастило відшукати інформацію про Терентія Бондаря. Завдяки інформації з сайту в першу чергу вдалося з’ясувати, що Терентій Бондар приїхав до США у грудні 1912 року.
Перше, що привернуло увагу, це те, що під час своєї мандрівки за океан ім’я та прізвище Терентія вказали не правильно і переклали як – Telenti Bonder. Це важлива деталь для всіх, хто хоче почати пошук предків. Вже в наступних документах під час його проживання в США, імя та прізвище писали вірно відповідно транслітерації.
Другим цікавим фактом було те, що Терентій (рідні називали Терешко) прибув до США у 1912 році через морський порт у Гамбурзі (Німеччина). В ті часи порт Гамбурга був одним із основних пунктів відправлення для європейських мігрантів. Саме через нього проходили десятки тисяч людей, що прагнули почати нове життя в Америці.
Читати також: Де знайти інформацію про предків, які емігрували (ч.2)?
Одним із цікавих аспектів еміграції в 1912 році була вартість квитків на кораблі. Ціна могла варіюватися в залежності від класу та типу судна. Квиток на третій клас (який обирали більшість емігрантів, оскільки він був найдешевшим) коштував від 25 до 50 доларів США. У той час це була значна сума, особливо для людей із містечко та сіл.
Для точності: 1 долар США в 1912 році коштував приблизно 2,5 рублів (за курсом того часу). Тобто вартість квитка для третього класу була десь в межах від 62,5 до 125 рублів.

Фото 4. Рекламна листівка з пароплава Hamburg (Гамбург)-American Line, 1911 року. Джерело: Вікіпедія.
Пасажири першого класу могли сплатити до 100 доларів, що було величезною сумою для пересічної людини того часу. Третій клас був менш комфортним, але більш доступним для тих, хто не мав великого капіталу, але мріяв про краще майбутнє.
Цікавим фактом є те, що емігранти на третьому класі часто подорожували разом з іншими людьми з їхніх рідних околиць. Тому подорож до Америки була не лише фізичною, а й соціальною подією, де на кораблях утворювались неформальні громади з людей, що ділили спільні мрії та досвід. Для того, щоб краще уявити атмосферу на кораблі варто згадати фільм “Титанік” події якого відбувалися теж в 1912 році, проте в квітні. Останній теж плив до США з порту Саутгемптон (Великобританія).
Життя в Чикаго
Корабель, на якому подорожував Терентій Бондар, прибув до Нью-Йорка, одного з найбільших портів Америки, наприкінці 1912 року. Для багатьох емігрантів Нью-Йорк був символом нового початку, а Елліс-Айленд — ворота до Америки. Проте частина емігрантів, які прибували на Східне узбережжя США, обирала для себе інші напрями, і так стався шлях Терентія до Чикаго.
Чикаго в 1912 році було вже великим і важливим індустріальним центром. Місто активно розвивалося завдяки економічним можливостям, які надавала індустріалізація. Робота на заводах, у друкарнях, харчовій промисловості приваблювала тисячі мігрантів з Європи. Міграція була постійною і активною, і кожен міг знайти свою нішу, працюючи на заводах або в різних сферах бізнесу.
Міста, як Чикаго, стали центрами тяжіння для людей, які прагнули змінити своє життя, знайти роботу та відчути стабільність. Завдяки знахідкам документів на тому ж таки сайті familysearch.org вдалося дізнатися, що він все своє життя в Чикаго пропрацював у друкарні.
Також завдяки документам із цього сайту вдалося дізнатися рік народження Терентія – це 1893 рік. Прожив він 81 рік. За життя двічі був одружений. Саме завдяки знахідкам документів вдалося встановити дату родинного фото, яке публікували в тексті вище. Це весільне фото 1932 року. Дружина на фото мала ім’я Розалія.
Терентій Бондар був похований на католицькому цвинтарі в Чикаго, навіть пощастило знайти некролог у місцевій пресі, де згадується його дружина та діти.
Шлях Терентія Бондаря з України до Чикаго — це одна із історій через океан і спогад про мільйони людей, які мріяли про нове життя і ніколи не забували про рідних й у важкі часи їх підтримували.
Текст: Тетяна Яцечко-Блаженко
Титульне фото: Pixabay
Статтю підготовлено спеціально для Пращур.укр. Якщо ви зацікавлені в дослідженні своїх сімейних коренів, хочете створити генеалогічне дерево, знайти документи про походження для Карти Поляка – звертайтеся до нас. Ми допоможемо!



