Справа №5274 розпочата 24 вересня 1937 року.

6 жовтня 1937 р. двох братів – Антона Войцеховича Мадея 1909 року народження та Мар’яна Войцеховича Мадея 1899 року народження було заарештовано та звинувачено в тому,  що вони є членами польської шпигунсько-діверсійної групи організації “ПОВ” (польська організація войськова) та проводили активну діяльність, спрямовану на повалення радянської влади.

Ще одна справа №10750 розпочата в жовтні 1937 р. По цій справі проходив з тими же обвинуваченнями ще один брат Реймонд Войцехович Мадей 1896 року народження.

По справі №5274 проходило 6 чоловік: Пилиховський Мар’ян Аллайзович, Островський Марк Ульянович, Хизик Владислав Іванович, Мадей Антон Войцехович, Мадей Мар’ян Войцехович, Богонський Адам Андрійович. А в цілому, по звинуваченню у тому, що вони є членами організації “ПОВ” було заарештовано 46 чоловік, що працювали на Кашперовському цекровому комбінаті.

Арешт відбувся 6 жовтня, а вже 16 та відповідно 19 жовтня було постановлено, що Антон Войцехович Мадей та Мар’ян Войцехович Мадей, обидва брати займалися активною контрреволюційною діяльністю.

На той час такі справи відбувалися доволі швидко. Відповідний послідовний ланцюжок документів: постанова про арешт, ордер на арешт, протокол обшуку, анкета заарештованого датовані одним числом 6 жовтня 1937 р, а вже 16 жовтня для Антона та 19 жовтня для Мар’на підписані постанови про звинувачення в тому, що вони є членами польської діверсійно-повстанської організації, що проводила активну контрреволюційну діяльність.

17 жовтня 1937 р. Мар’ян Войцехович і 18 жовтня 1937 р. Антон Войцехович Мадеї на допиті заперечувли свою належність до контрреволюційної організації і лише, коли питання було задано втретє, слідство отримало зізнання. Що цікаво, брати зізналися, що є членами організації “ПОВ” аж з 1920 р. Тобто під носом у радяньської влади росла та вела свою діяльнисть контрреволюційна організація цілих 17 років. І це відбувалось майже непомітно для органів влади. Хіба не нонсенс?!

Реймонд Войцехович Мадей своєї вини взагалі не визнав, навіть не дивлячись на очну ставку, яку йому було влаштовано. Безперечно ця людина неймовірно сильна духом. 

Справу було передано в НКВД за санкцією прокурора і вже 2  листопада є виписка акту про постанову НКВД про розстріл Мадея Антона Войцеховича, яка була приведена у виконання 19 листопада 1937 року.

Постанови про розстріл його брата Мар’яна Войцеховича в справі немає. Реймонд Войцехович Мадей був розстріляний 22 листопада 1937 року.

Лише через 21 рік постановою від 27 серпня 1958 року по справі №5274 постановили провести розслідування. Цьому сприяли скарги від Островської В.У та Мадей Юзефи Йосипівни (це дружина Мар’яна Войцеховича Мадея) та Мадей Анни Ігнатієвни (дружина Антона Войцеховича Мадей).

В ході розслідування було опитано багато свідків і також є довідка, що Мар’ян Мадей взагалі не проходив по цій справі, хоча є протокол його допиту в 1937 р. Але він є вказаний в Протесті, що був надісланий до воєнного трибуналу 17 жовтня 1958 р. Сам Протест направлений на відміну самої справи №5274 через відсутність складу злочину. Протест був розглянутий військовим трибуналом Прикарпатського військового округу, в результаті якого справа №5274 має бути закритою через відсутність складу злочину. До самої справи додаються довідки про реабілітацію від 31 жовтня 1958 року Мадей Антона Войцеховича та Мадей Маріяна Войцеховича.

Їх брат Раймонд був реабілітований трохи раніше 14 березня 1958 р. по заяві сина Йосипа.

Автор: Світлана Забродська

P.S.

  Статтю підготовлено спеціально для Пращур.укр. Якщо ви зацікавлені в дослідженні своїх сімейних коренів, хочете створити генеалогічне дерево, знайти документи про походження для Карти Поляка – звертайтеся до нас. Ми допоможемо!

 

Залишити відповідь

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься.

*
*

2 thoughts on “Репресовані брати Мадеї

  1. Добрий день. Схожі справи є у мене і на мого прадіда, якого арештували у 1937 році ( також , як учасника ПОВ), і на братів прабабусі ( всього 10 осіб). Усіх схожі обвинувачення, дехто з них не визнав своєі вини, дехто скорився… Когось розстріляли, когось прирекли на виселення за межі Украіни. Та найцікавішим з усього є той факт, що моя прабабуся не знаючи про долю свого чоловіка, бо у 1937 році, його просто забрали з дому НКВД ( думаю, що здогадувалась) оббивала пороги усіх інстанцій до 1953 року і навіть написала до президіуму тов. …. У відповідь отримала повідомлення, що чоловіка було засуджено і він помер у тюрмі в 1943 році від грудноі жаби, проте через 40 років, у 1994 році племінник прадідуся повторно подав запит до СБУ про долю свого дядька, отримав відповідь , що його розстріляли у 1937 році, через 10 днів після арешту. Уся ця інформація зберігається у справі в архіві, яку на мій запит відсканували. Найприкріше, що за зруйновані долі людей так ніхто і не відповів по закону!!! Моя бабуся втратила батька у 6 років і навіть фото його нема…

    • Доброго дня.
      Дякуємо Вам за коментар. Дуже важкі спогади. Мусимо знати правду про минуле наших предків. Ми в цьому глибоко переконані.